Чотирнадцятого вересня Свята Церква обходить свято Воздвиження Чесного Хреста. Хрест Ісуса Христа віднайшли, і сьогодні він знаходиться у світі. Коли Константин Великий прийняв християнство, його побожна мама, Олена, поїхала до Святої Землі де Христос жив, і там збудувала багато церков на місцях, де Христос проживав. Найважніше місце – це місце розп’яття, поховання Ісуса, Голгофта. Але ж, де то місце, як знайти, бо то все було знищене? Зараз, по розп’яттю Ісуса Христа, щоб знищити пам’ять про Нього, постановили збутися хреста, на якому Він був розп’ятий. Тому, що то була п’ятниця, а їх субота зачиналася із заходом сонця в п’ятницю, і то була велика субота, їх пасха, щоб якнайскоріше позбутися хрестів, вони вкинули їх до глибокої криниці, в скелі. Однак, це не спинило християн, вони все таки приходили і відвідували святі місця, розп’яття і поховання Ісуса Христа, так, як ви відвідуєте гроби своїх родичів. У 135 році, імператор Андріян, поганин, щоб знищити християнство, і спинити людей відвідувати це святе місце, на тому святому місці збудував поганську божницю в честь божка Юпітера – поставив над Голгофою статую Юпітера, а над гробом Спасителя престіл Венери. Але як каже народна приказка: немає злого, що б вийшло на добре. Тим він не знищив пам’ять про Ісуса, але тою поганською святинею зазначив виразно де якраз Голгофа і гріб Спасителя знаходяться.

Коли княгиня Олена, мати імператора Константина, прийшла в пошуках за місцем поховання Ісуса і Голгофту, всі оповідали їй, що ті святі місця знаходяться під поганською святинею Юпітера, що її збудував Андріян… На її слова, вони розібрали поганську святиню, і там глибоко віднайшли ту криницю, і в криниці знайшли три хрести. Тому, що таблиця, Ісус Назарянин Цар Юдейський, відпала від хреста і окремо лежала, то вони не знали, котрий хрест Ісуса, а котрі розбійників. На пораду Єпископа Макарія, принесли хвору побожну жінку – казали їй доторкнутися хрестів – хрест, після дотику до якого стане оздоровлена, буде хрестом Ісуса. І тим способом пізнали хрест, на якому був розп’ятий Ісуса Христос. Зараз Єрусалимський Єпископ Макарій підніс хрест в гору, а люди перед ним впали на коліна, так, як це і тепер священик робить в свято Воздвиження Чесного Хреста. Частину хреста княгиня Олена передала до імператора Константина, в Царгороді. Частину до Риму, де дотепер знаходиться в церкві Святого Хреста, як також і таблиця, яка була прибита до хреста Спасителя. А частину в посудині зі срібла, лишила в Єрусалимі.

Від самого початку християнства, християни почитали святий хрест. Хрест був СІГНУМ КРІСТІ – символом Ісуса Христа, дорога пам’ятка нашого Любого Спасителя. Коли син іде до війська, то мама звичайно дає йому якусь пам’ятку, або медалик, образок, вервицю, молитвеник, знимку. Це мало вартні, мало що коштують, а для нього, найдорожчі речі, бо то пам’ятка від мами, і вони нагадують йому ту наймилішу, найдорожчу особу на світі – МАМУ. Подібно і Христос лишив нам пам’ятку, хрест, і хрест завжди нам нагадує ту велику любов нашого дорогого Спасителя до нас. От чому ми завжди так набожно і глибоко почитаємо Святий Хрест, і от чому Він висить на стіні в наших хатах, і от чому ми робимо на собі знак Святого Хреста. У двісті сороковому році Тертуліян пише: «Коли розпочинаємо якесь діло, виходимо і вертаємося, одягаємося і роздягаємося, взагалі, при всьому, що робимо, ознаменуємо чоло знаком хреста». Перші християни, як це бачимо,робили знак хреста на чолі пальцем правої руки. З роками повстав звичай хреститися, як це ми сьогодні робимо – хрестимося.

Часто не католики питають нас: чому ви, католики, хреститеся? Відповідь ясна – знаком хреста ми визнаємо нашу віру. Хрест є символом любові – Любові Бога до нас. Ми любимо і почитаємо хрест, бо хрестом Богочоловік виявив свою любов до нас, грішних. Хрест нагадує нам цю велику любов. Цілий світ почитає святий хрест, і хрестився до 16-го століття. Коли протестанти відпали від Святої Церкви 500 років тому, між іншим відкинули святий хрест. В хаті будуть тримати фотографії, пам’ятки від родичів, знайомих, а не пам’ятку Ісуса Христа – святий хрест. Вони будуть цілувати фотографії родичів, дітей, коханих або коханого, а образ Ісуса, або хрест, ніколи – втікають від хреста… Ми знаємо, що святий хрест відганяє від нас злого духа і його спокуси. Як собака втікає перед буком, яким її набито, так диявол втікає від хреста, бо хрестом Ісус побідив диявола. Кажу, диявол втікає, так, а щоб люди втікали від хреста, це не розумію! Читайте історію і пізнаєте, що наша свята віра є тою самою вірою – перших християн.

Завжди звертайтеся до хреста, часто робіть побожно на собі знак святого хреста. Хрест – це найсильніша зброя проти гріха і диявола, а в годині смерті найсильніша підпора. Коли імператор Константин Великий 312 року провадив війну з імператором Максенцієм, то не мав надії, що виграє, бо ворогів було у три рази більше. Він ще не був християнином, хоч багато християн мав у своєму війську. Перед наступом на ворога, побачив він на небі, великий блискучий хрест з написом: ЦИМ ЗНАКОМ – знаменням – ПОБІДИШ. У сні з’явився Ісус Христос, і казав йому вишити хрест на хоругвах. Не казав Христос ховатися або втікати від нього, але, щоб всі прапори несли знак хреста. І пішов імператор Константин у бій і так, як було сказано: ЦИМ ЗНАКОМ ПОБІДИШ, отримав перемогу. Сам став християнином, дав християнам свободу, а його побожна мати в цей час подалася до Святої Землі віднайти святий хрест, бо дістала духовного піднесення від слів: ЦИМ ЗНАКОМ ПОБІДИШ.

Цим знаком побідиш – часто робіть на собі знак хреста, хрестіться, як тільки встанете з ліжка, і коли лягаєте спати, перед і після їди, перед кожною важною роботою, коли вибираєтеся в далеку дорогу – часто, а часто хрестіться. Не встидайтеся Святого хреста – Христос не встидався вмирати на хресті з любові до нас грішних. Але, набожно хрестіться. Родичі, звертайте увагу дітям, щоб набожно хрестилися. Ви дайте їм приклад. За кожний знак хреста, ви одержуєте 50 днів відпусту, що можете передати душам в чистилищі, а знак святого хреста зі свяченою водою, дає вам 100 днів відпусту. Пам’ятайте, що хрест – це найсильніша зброя проти гріха і диявола, а в годині смерті – найсильніша підпора, найкраща пам’ятка від нашого любого Спасителя. Амінь.

о. Василь АНИН

ПРИКЛАДИ

1. Людовик IX (1214-1270 рр.) вже у дванадцятирічному віці став королем Франції. Користуючись його неповноліттям, багато хто намагався сісти на його трон. Але його мати зуміла відбити всі напади ворогів її сина. Коли ж Людовик досяг повноліття і прийняв керівництво країною, то багато його противників втекли за кордон. Причиною тому була чутка, що король велів скласти список колишніх противників. Навпроти кожного імені він поставив хрест, і противники пояснили собі, що вони приречені на смерть.

Коли королю було повідомлено, що його противники втекли за кордон, то він звелів передати їм, що вони можуть повернутися на батьківщину до Франції і жити в безпеці. А що стосується хрестів напроти імені кожного з винних, то Людовик пояснив це так: «Хрест не означає смерть моїх ворогів, але він повинен постійно мені нагадувати про хрест мого Спасителя і про Його доброту і милосердя». Хрест Христовий королю Людовику IX  нагадував, що в розмові з цими людьми він має зберігати доброту і милосердя і не давати себе опанувати гніву і ненависті.

Висновок. Тож нехай кожному з нас Хрест Христовий нагадує про Його доброту  і милосердя. Нехай допомагає і нам бути добрими і милосердними.

2.  Чому злий дух так сильно бореться, щоб люди не носили хрестів, не вшановували його? Тому що хрест – дуже сильна зброя проти нього. Вправний воїн озброєний є дуже сильним, а беззбройний значно втрачає у силі. Тому в давнину, коли бачили, що у місті багато сильних і вправних воїнів, то намагалися застати їх беззбройними, не готовими до битви. Хитрі нападники застосовували різні методи: лестощі, алкоголь, нічний сон або навіть надсилали привабливих жінок (згадаймо суддю Самсона), щоб застати зненацька. Подібно і злий дух придумує різні хитрощі, щоб люди не вживали проти нього найстрашнішу для нього зброю – Хрест. «Християнин без хреста – це воїн без зброї, і ворог може легко здолати його», – говорили старці молодими учням.

Свята Мавра і святий Тимофія (день пам’яті 16 травня) були молодим християнським подружжям. За часів римського імператора Діоклетіана (245-313 рр.) розпочалися гоніння на християн. Тоді святий Тимофій сказав святій Маврі, що боїться, що не витримає тортур, які застосовує проти християн ігемон (начальник області) Арріан. І відповіла вона йому: «Май надію на Господа нашого Ісуса Христа, і будуть для тебе муки єлеєм», тобто май надію на заступництво Святого Хреста і він дасть сили перенести усі терпіння. Вони були впевнені, що Святий Хрест допоможе їм перемогти ворогів. Після сильних тортур, їх було розп’ято на хресті і дев’ять днів висіли один проти одного. Ця неймовірна мужність і сила духу святих вразила усіх. Балато поган навернулося, а християни скріпилися духом, щоб перенести усі терпіння.

Висновок. Хрест – наша опора і підтримка у найважчі хвилини нашого життя. Хрест – цілитель пристрастей, меч проти злих духів.