Все, що створив наш Бог і Спаситель, все, що тільки бачить око і про що роздумує душа, що досліджує розум і відчуває рука, що обіймає думка і вміщає людська природа все це добре, і вельми добре. Бо що прекрасніше за небесну твердь, що різнокольоровіше земної поверхні, що швидше за рух сонця, що приємніше за місячне сяйво? Що дивовижніше за багатоскладову стрункість небесних світил? Що плодотворніше своєчасних вітрів? Що прозоріше за денне світло? Яка з тварин прекрасніша за людину? - Так, все, що створив Бог і наш Спаситель, вельми добре.
Таким чином, який дар настільки необхідний для нас, як вода? Водою все омивається, і набирає силу, і очищається, і зрошується. Вода напоює землю, проводить росу, відрощує виноград, приводить в зрілість колоси, винищує гіркоту у виноградних плодах, зм'якшує маслину, усолоджує пальму, прикрашає троянду, наповнює квітами фіалку, живить лілію в прекрасній оболонці. Але для чого багато говорити ? Без води ніщо з видимого нами не може існувати: вода настільки необхідна, що коли інші стихії мають місце під склепінням небес, вона отримала для себе вмістище і над небесами. Про це свідчить сам Пророк, волаючи: "Хваліте Його, небеса небес і вода, що вище небес" (Пс. 148,4).
Але не тільки цим обмежується значення води. Воно і в тому, що Сам Творець всього видимого - Христос зійшов, як дощ (Ос. 6, 3), був пізнаний, як джерело (Ін. 4, 14), розійшовся, як ріка (Ін. 7, 38), і хрестився в Йордані. Бо Ісус, прийшовши до Іоана, хрестився від нього в Йордані (Мф. 3, 13), дивна справа. Безкінечна Ріка, яка веселить град Божий (Пс. 45, 5), омивається водою. Неосяжне Джерело, яке дає життя для всіх людей, Джерело, що не має меж, покривається малими водами, які так швидко вичерпуються. Той, Який скрізь присутній і все наповнює, Той, який незбагненний для Ангелів і невидимий для людей, гряде на Хрещення за власним благим наміром. Чуючи це, улюблений, ти не просто розумій сказане, але споглядай тут таємницю нашого спасіння. З цієї причини і від водного єства не сховалося те, що Господь за Своєю чоловіколюбністю здійснював таємно: бо "бачили Тебе води і убоялися" (Пс. 76, 17). Вони ледь виступили, і не побігли від берегів своїх. Тому Пророк, ще задовго споглядаючи цю подію, викликує: "Що з тобою, море, що ти побігло, і (з тобою), Йордане, що ти повернувся назад?" (Пс. 113, 5). Води відповідають: ми побачили Творця всього видимого в образі раба, і не розуміючи цього таємничого домобудівництва, зрушились від страху.
Але що стосується нас, то ми вже пізнали це домобудівництво Спасителя і прославляємо Його милосердя, бо Він прийшов спасти, а не судити світ. Чому Іоан, Предтеча Господній, який раніше не знав цього таїнства, але коли зрозумів, що Ісус є істинний Господь, звернувся до тих, які йшли до нього хреститися: "Поріддя єхидни» (Мф. 3, 7). Що ви так уважно дивитеся на мене? "Я не Христос" (Ін. 1, 20). Я служитель, а не Господь; я вівця, а не пастир; я людина, а не Бог. Народженням своїм я розрішив неплідність матері, але не залишив дівство неплідним. Я від нижчих, а не від вишніх. Я зв'язав мову мого отця (Лк. 1, 20), але не пояснив божественної благодаті. Я був пізнаний матір'ю ще в чреві, але не провіщався зіркою (Лк. 1, 24). Я бідний і нікчемний, але Той "Йде за мною... став попереду мене" (Ін. 1, 27). "Той, Хто йде за мною сильніший за мене: я не гідний понести взуття Його; Він хреститиме вас Духом Святим і вогнем" (Мф. 3, 11). Я знаходжуся під владою, а Він має владу самостійну. Я грішник, а Він знищує гріхи (Ін. 1, 29). Я проповідую закон, а Він проповідує світло благодаті. Я вчу як раб, а Він судить як Господь. Мій одр земля, а Він володіє небом. Я хрещу хрещенням покаяння, а Він дарує благодать усиновлення: Він хрестить вас Духом Святим і вогнем. Що ви спрямовуєте на мене свої погляди? Я не Христос.
Коли Іоан говорив до народу, який з нетерпінням чекав побачити яке-небудь незвичайне видовище, і коли диявол тріпотів при такому свідченні Іоанна, являється сам Господь, в простому вигляді, один, без прикрас, без супутників, зодягнений в людську природу і приховавши під нею велич Божества, щоб так втаїти його від підступів духовного дракона. Він не тільки приступив до Іоанна, як Господь, що склав з себе царську велич, але і як проста, повинна гріху людина, преклонивши свою голову, щоб прийняти від нього хрещення. Тому Іоан, побачивши таке величне смирення, здивувався, почав стримувати Його і сказав йому: "Мені потрібно хреститися від Тебе і чи Ти приходиш до Мене?" (Мф. 3, 14). Ти хрести мене вогнем божественним: чого чекати Тобі від води? Ти просвіти мене Духом, що Тобі можна отримати від творіння? Хрести мене - Хрестителя, щоб пізнали Твою велич. Я, Господи, хрещу хрещенням покаяння, і зовсім не можу хрестити тих, що приходять до мене, якщо вони раніше не сповідають гріхів своїх. Хай би я і хрестив Тебе, що ж Ти сповідатимеш переді мною? Ти знищуєш гріхи і, хочеш хреститися хрещенням покаяння? Хай би я насмілився хрестити Тебе, але самий Йордан не осмілиться наблизитися до Тебе. "Мені потрібно хреститися від Тебе, і чи Ти приходиш до мене?".
Що ж відповідає йому Господь? - "Облиш нині, бо так належить нам виконати всяку правду" (Мф. 3, 15). Облиш нині, Іоан; ти не мудріший за Мене. Ти дивишся, як людина, а я суджу, як Бог. Раніше Мені Самому належить робити і потім вже вчити. Я не роблю нічого негідного, тому що я зодягнений в благоліпність. Чи дивуєшся ти, Іоан, що Я не з'явився в блиску Моєї величі? Я виконавець закону, і нічого не хочу залишити в нім без виконання, щоб після Мене Павло міг сказати: "кінець закону Христос, на праведність кожного, хто вірує" (Рим. 10, 4). "Облиш гині, бо так належить нам виконати всяку правду". - Хрести мене, Іоане, щоб ніхто не зневажав хрещення. Від тебе, раба, Я хрещюсь, щоб ніхто з сильних не погордував прийняти хрещення від смиренного священика. Пусти Мене війти в Йордан, щоб почули свідчення Отця і пізнали могутність Сина. "Тоді Іоан допускає Його. І, хрестившись, Ісус негайно вийшов з води, - «і ось розкрилися Йому небеса, і побачив Іоан Духа Божого, Який сходив, мов голуб, і спускався на Нього. І ось голос лунає з неба, який говорить: Це є Син Мій улюблений, в Ньому Моє благовоління» (Мф. 3, 15-17).
Бачиш, наскільки багатих і великих благ позбулися б ми, якби Господь, поступившись переконанням Іоана, відрікся від хрещення. До цих пір небеса були замкнені; горній престіл залишався неприступним.
Але чи один Господь хрестився? Ні. Він в той же час відновив ветху людину і повернув їй Царствене усиновлення. Бо в той же час відкрились небеса (Мф. 3, 16). Прийшло примирення видимого з невидимим: звеселилися небесні лики, зцілилася неміч земна, відкрилося сокровенне, знищилася ворожнеча. Небеса відкрились ради трьох дивних речей. Бо в час, коли хрестився Жених-Христос, небесні чертоги повинні були розкрити свої сяючі брами. Так само належало, щоби врата небесні прославили свої верхи (Пс. 23, 7), коли Святий Дух сходив, як голуб, і загримів глас Отця. І ось відкрились Йому небеса і голос з небес сходить: "Цей є Син Мій Улюблений, в Якому Моє благовоління".
Улюблений народжує Любов, і Світло нематеріальне народжує Світло неприступне. "Цей є Син Мій улюблений" - Син, Який з'явився на землі, не залишивши оселі Отця. Він з'явився і не з'явився. Бо Він був не тим, чим здавався. Інакше, якщо судити по зовнішності, то хрещаємий має перевагу перед Хрещеним. Тому Отець послав з Небес Святого Духа на Хрещаємого.
Бо як в Ноєвому ковчезі чоловіколюбство Боже зображалося за допомогою голуба, так і тут Дух, сходячи у вигляді голуба і як би несучи оливкову гілку, почив на Тому, про Кого було засвідчено. Для чого так? Для того, щоб пізнали силу Отцівського голосу і повірили давньому пророцтву. Якому ж пророцтву? - "Глас Господній над водами; Бог слави загримів. Господь над водами великими" (Пс. 28, 3). Який глас? "Цей є Син Мій улюблений, в Якому Моє благовоління", Цей, названий сином Йосифа, є Мій єдинородний Син за божественною природою. "Цей є Син Мій улюблений". Він містить все в своїй правиці; страждає і зціляє немочі; терпить удари (Мф. 26, 67) і дарує світові свободу; проколюється копієм в ребро (Ін. 19, 34) і зцілює ребро Адама.
Але прошу вас ще звернути увагу тому, що я хочу звернутися до Джерела життя, хочу споглядати Джерело, з Якого витікає зцілення. Безсмертний Отець послав у світ безсмертного Сина і Слово-Син, який прийшов до людей, щоб омити їх водою і Духом, і, відродивши нас до нетління духовного і тілесного, вдихнув в нас Дух життя і зодягнув в нетлінну зброю. Отже, якщо людина зробилася безсмертною, то вона вчиниться і причасником Божественної природи (2 Пет. 1, 4). Але якщо вона, після відродження водою і Святим Духом , отриманого нею в купелі, робиться причасницею божественної природи, то і після воскресіння з мертвих стає співспадкоємцем Христовим (Рим. 8, 17). Отже, голосом проповідника волаю: прийдіть всі народи до безсмертя, що дарується в Хрещенні. Я благовіствую вам життя, що сидите в темряві невідання. Прийдіть від рабства до свободи, від тиранії до царства, від тління до нетління. Але як, скажете, ми прийдемо? Як? Водою і Святим Духом . Ця вода, сполучена з Духом, є та сама вода, Якою зрошується рай, відгодовується земля, животіють рослини, народжують тварини, словом, якою оживотворяється відроджена людина, в Якій хрестився Христос, на яку Дух Святий зійшов у вигляді голуба.
Це той самий Дух, який спочатку ширявся над водами (Бут. 1, 2), яким рухається світ, зберігається творіння і все оживотворяється - який діяв в пророках (Дій. 27, 25), сходив на Христа (Мф. 3, 16). Це той Дух, який був дарований апостолам у вигляді вогненних язиків (Дій. 2, 3). Це Дух, якого жадав Давид, коли говорив: "І Духа Твого Святого не відніми від мене" (Пс. 50, 13). Про цей Дух сповіщав і Гавриїл Пресвятій Діві. "Дух Святий зійде на Тебе, і сила Всевишнього осінить Тебе" (Лк. 1, 35). Цим Духом святий Петро прорік те блаженне слово: "Ти - Христос, Син Бога Живого" (Мф. 16, 16). Цим Духом він стверджений як камінь Церкви (Мф. 16, 18). Цей Дух-Утішитель (Ін. 14, 26) посилається до тебе з тією метою, щоб показати тобі, що ти чадо Боже. Отже, приступи, людино: відродися, щоб отримати усиновлення Богові. Яким чином? - Якщо не будеш прелюбодіяти, не вбиватимеш, не служитимеш ідолам; якщо не будеш переможений задоволеннями, якщо не пануватиме над тобою пристрасть гордині; якщо винищиш в собі нечистоту і повалиш з себе тягар гріховний; якщо скинеш з себе зброю диявола і зодягнешся в броню віри, як говорить Ісая: "Омийтеся... шукайте правди, рятуйте пригнобленого, захищайте сироту, заступайтеся за вдову. Тоді прийдіть - і розсудимо, - говорить Господь. Якщо будуть гріхи ваші, як багряне, - як сніг убілю; якщо будуть червоні, як пурпур, - як вовну убілю. Якщо захочете і послухаєтеся, то будете куштувати блага землі"(Іс. 1, 16, 17-19).
Бачиш, як передбачив пророк очисну силу Хрещення? Бо той, хто з вірою входить в цю воду очищення, відкидаю сатану і з’єднується з Христом, відкидає ворога і сповідує Христа своїм Богом, скидає рабство і зодягається в усиновлення. Він повертається від купелі хрещення світлий, як сонце, світячись променями правди, а найголовніше повертається сином Божим і співспадкоємцем Христа. Йому слава і держава зі Всесвятим, Благим і Животворящим Його Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Переклад ігумена Арсенія (Пожарного)