Святі отці про Різдво ГНІХХристове Різдво, властиве й перше, тобто в лоні Отця від віків, треба в мовчанні величати. Навіть нашому розумові ми не повинні дозволити, щоб досліджував це таїнство. Бо коли ще не було форми вислову, ані свідка-очевидця, ані того, хто б про це оповів, то як може розум створити собі якесь поняття? Як може тут язик дати вислів для думки ? Отець був і Син народився! Не кажи:"Коли?", не питай: "Як?" - бо на це нема відповіді! Бо "коли" - це поняття часу, а "як" веде нас до тілесного родження

(св. Василій Великий, Гомілія на Різдво Христове).

Бог на землі, Бог між людьми; не у вогні і серед голосу труб; не на горі, що димить, або темряві, ані в лячній і ревучій бурі, даючи закони, але в тілесній появі, лагідний і добрий перебуває з людьми. Бог у тілі не діє здалека, як у пророків, але злучений з природою, рівною людській природі, щоб у той спосіб через своє тіло споріднене з нами, привести назад до себе все людство

(св. Василій, Гомілія на Різдво Христове)

Бачу незвичайне й дивне таїнство: пастухи наповнюють звуками мій слух, голосячи не пустинну пісню, але  співаючи небесний гімн. Ангели співають, архангели оспівують, херувими взивають, серафими величають, всі торжествують, бачачи Бога на землі і людину на небесах; Високого - вдолі, згідно з Його планом,  а низького вгорі  - по Божій любові до людей. Сьогодні Вифлеєм став небом, замість зір прийняв співаючих ангелів, а замість сонця незбагненно явилось сонце правди. Не питай, як це сталося, бо де Бог хоче, там уступають закони природи... Що сьогодні зродила Його Діва, це знаю, і що Бог зродив Його без  часу, в те вірю, але спосіб народження я навчився величати мовчанням, у тиші.

(св. Іван Золотоустий, Гомілія на Різдво Христове).

Чи може щось рівнятись з цим празником? Бог на землі, а людина на небі, ангели служать людям, люди спілкуються з ангелами та іншими небесними Силами. Демони тікають, смерть побита, рай відкритий, клятва знята, гріх зник, провини прогнані, істина зійшла на землю. Природа, від якої херувими берегли рай, сьогодні злучилась з Богом.

(св. Іван Золотоустий, Гомілія на Різдво Христове).

Саме Боже Слово, предвічне, невидиме, незбагненне, безтілесне, начало від начала, світло від світла, джерело життя і безмерття, відбитка первісної краси, печать непереносна, образ незмінний, рішення і Слово Отця приймає свій вид, носить тіло задля тіла, лучиться з розумною душею задля моєї душі, очищуючи буття, Несотворений твориться, Несотворений твориться, Необнятий омежується через рзумну душу, що є посередником між Богом і земним тілом.

(св. Григорій Богослов, Гомілія на Різдво Христове)

Поклонися Різдву, через яке ти визволився від вузлів родження. Віддай честь малому Вифлеємові, що тебе знову привів у рай. Стань на коліна перед яслами, через які, бувши нерозумним, ти оживився словом... Іди з зорею, принеси з мудрецями дари: золото, кадило й миро як Цареві і як Богові, і як померлому задля тебе. Прославляй з пастухами, торжествуй з ангелами, оспівуй з архангелами, щоб утворилось спільне торжество небесних і земних Сил

(св. Григорій Богослов, Гомілія на Різдво Христове).

І хатина, в якій народила Діва, приймає вид церкви, де жертовником - ясла, служителем - Йосиф, дияконами - пастирі, священиками - ангели, архієреєм - Господь,  престолом Діва, чашами - материнські груди, ризами - воплечення, віялами херувими, дискосом, - Святий Дух, а Отець - дископокровець

(св. Атанасій Великий, Гомілія на Різдво Христове).

Хто не заговорить, хто не подивлятиме Господній прихід? Вгорі вільний, а в долі записаний. Вгорі Син, а вдолі слуга. Вгорі Цар, а в долі платить данину. Вгорі бежественний престол, а вдолі польовий вертеп. Вгорі отче незглибиме лоно,  а вдолі бездушне пристановище і ясла. Хто не подивлятиме великі речі вгорі, а малі пеленки в долі. Той, хто розв'язує, в'яжеться. Той, хто кормить, кормиться. Незбагненний появляється як Дитина. Той, хто відкриває джерела, ссе груди. Той, хто все носить, того носять. Всюдиприсутній, невимовно обмежується. О диво, що за преславні речі!

(св. Атанасій Великий, Гомілія на Різдво Христове).

Це була чиста ніч, в якій появився Чистий, який прийшов, щоб нас очистити. Нехай ніщо не домішується до наших почувань, що могло б їх заколотити... День Твого Різдва поєднав небо і землю, бо вньому Найвищий зійшов до землян... Всевишній став Дитиною, а в ній був укритий скарб мудрості. Найвищий кормиться молоком  Марії, тоді коли всі створіння кормилися Його багатством

(св. Єфрем Сирійський, Різдвяні гімни)

Сьогодні, коли Господь усесвіту прийшов до своїх слуг, то хай і пани знижаться до своїх слуг у любові. Сьогодні, коли Багатий задля нас тав убогим, то хай і багатий присвоїм столі гостить убогих 

(св. Єфрем Сирійський, Різдвяні гімни).

Скарбами цього празника прикрашаються усі празники й зодягаються в красу ... Цей день більший від усіх днів, бо в цей день милосердний прийшов до грішних... Цей день перший із празників і він перевищує  всі празники... Багато характеристик дано Марії, але я бажаю привітати Її ось якими іменами: вона - храм, що в ньому перебував могутній Цар царів. Вона - нове небо, бо в ньому мешкав Цар царів. Вона - виноградна лоза, що видала Гроно. Вона джерело, що дало живу Воду.

(св. Єфрем Сирійський, На Різдво Христове).

Ніхто незнає, як назвати Матір Твою Господи наш. Назве її хтось Дівою? Але перед очима її Дитятко! Назве її такою, що мала мужа? Але Вона не пізнала його. Коли ж Твоя Мати незбагненна, то хто в силі збагнути Тебе? ... Твоя Мати повна чудес. Зійшов до неї Господь, - і став рабом. Зійшов Пастир, і родився Агнцем . Зійшов Ти багатим - вийшов убогим . Зійшов високим - вийшов приниженим і позбавленим слави... Приходимо, щоб дивитися на Тебе як на Бога, і ось Ти - людина! Приходимо, щоб бачити Тебе, як людину, і ось сіяє світло Твого Божества

(св. Єфрем Сирійський, На Різдво Христове).

 

Християнський портал КІРІОС за книгою "Перлини Східних Отців", о.Юліан Катрій, ЧСВВ

Мапа міграції громад з МП в ПЦУ