Небесний дар дівицтва не полягає тільки у самій стриманості від подружжя і народження дітей. Сам спосіб життя і звичаї повинні визначатися красою дівицтва, щоб у кожній справі виявлялася чистота безженного. Бо і бесідою можна порушити шосту заповідь, і слухом заплямити душу, і в серце прийняти нечистоту. Можна й непоміркованістю в їжі й питті переступити міру здержливості. А хто в усіх тих справах заховує стриманість за правилом дівицтва, той виявляє досконалий і повний дар дівицтва (св. Василій Великий, А.Б. 4).
Перед вступом до монашого життя, кожний, хто тільки хоче, законно може вибрати собі життя вигідне і взяти на себе ярмо подружжя, але якщо він склав обіти, то повинен себе зберігати для Бога так, наче б він був Його посвяченим предметом (св. Василій Великий, А.Б. 4).
Деякі думають, що чеснота дівицтва полягає тільки в береженні тіла, а я звертаю увагу на всякий рід пристрасного прив'язання, і кажу, що той, хто віддав себе Богові, мусить вважати, щоб не заплямити душі жодною пристрастю тіла (св. Василій Великий, А.Б. 4).
Треба й це пам'ятати, що хто вибрав монаше життя, той перейшов межі людської природи, прийняв безтілесний спосіб життя, вибрав життя ангелів. Бо це прикмета ангельської природи - бути вільним від усякого подружнього зв'язку і перебувати в безнастаннім огляданні Божого обличчя, не прив'язуючись до жодної іншої краси (св. Василій Великий, АБ. 4).
Дівицею називаємо ту, що добровільно посвятила себе Богові, відреклась подружжя і поставила святість на найвищому щаблі життя. Ми приймаємо обіти від тих, що дійшли повноти розуму (св. Василій Великий, Лист 198).
Відомий строгий вислів св. Василія, кесарійського єпископа: «Я, - каже він, - і жінки не знаю, і не дівственник». Він розумів, що невинність тіла полягає не тільки у стриманості від жінки, але і в непорочності серця, яка ненарушену святість тіла завжди охоронює Божим страхом або любов'ю невинності (св. Іван Касіян, Про постанови монахів 6:19).
Дівицтво закріпилося з того часу, як виріс цвіт ді-вицтва, тобто Господь наш Ісус Христос. Ніхто зі старовинних не міг зберігати дівицтва, тому що це велике діло - приборкати тіло (св. Іван Золотоустий, Про покаяння 3).
Змалюй словом вид дівицтва і пізнай велич цієї чесноти. Вона кожного дня веде боротьбу, і ніколи не вгаває. Ця боротьба гірша за війну з запеклими ворогами. На війні буває час спокою, коли ведуть переговори. Там деколи б'ються, а деколи ні, зберігаючи час і порядок. А на війні, що ведеться проти дівицтва, нема спокою, тому що це війна з дияволом, який не має визначеного часу до нападу, не очікує домовленого знаку до бою, але завжди стоїть напоготові і старається застати діву неозброєною, щоб завдати їй смертельну рану. І діва в цій боротьбі ніколи не має відпочинку, але завжди носить у собі самій тривогу і ворога, що чекає на добру нагоду... Той ворог не дає їй спокою ні ввечері, ні вночі, ні вранці, ні опівдні, але воює безнастанно, змальовує їй приємність, заохочує до подружжя, щоб вирвати з неї чесноту і зродити в ній гріх; щоб вигнати з неї невинність і всіяти в неї нечистоту. Кожної миті може запалитися піч похоті (св. Іван Золотоустий, Про покаяння 3).
Діво, будь невинною і слухом, і очима, і язиком, тому що через них вкрадається гріх (св. Григорій Богослов, Поради дівственникам).
Увінчаємо дівицтво нашими вінками. З чистого серця оспіваємо його в піснях... Вітаю тебе, велике, богодароване дівицтво - подателько благ, мати заможного життя, Христовий жеребе, співмешканко небесних красот, що їм незнані подружні зв'язки! А не знають тих зв'язків - найперше Бог, потім і хор вічного Бога (св. Григорій Богослов, Похвала дівицтву).
Ті, що змагаються в бігу на арені, біжать один раз у році. І це триває протягом недовгого часу. Потім і переможці і переможені залишають арену. А ті, що змагаються за дівицтво, біжать не один день, а ціле своє життя. І біжать вони по невидимій дорозі, тому що змагаються з невидимими ворогами. Тому, справді, чеснота дівицтва - це велика чеснота, бо вона сягає вершин неба... Для багатьох це дар незрозумілий, і він даний тільки тим, що розпинають себе своїм життям (св. Теодор Студиш, Короткі науки 35).
Очевидно, що всяка чеснота - велика, і щоб її набути треба сильного бажання. Одначе нема такої високої чесноти, як дівицтво. Бо це чеснота, що попереду інших засяяла в раю, ще поки змій підступно не обманув наших прародичів. Дівицтво стало гідне бути Матір'ю Христа. Воно робить людей ангелами. Подружжя починається і закінчується тлінням, а дівицтво веде до нетління. Якже нам його набути? Не інакше, як безустанним зусиллям і трудом! (св. Теодор Студиш, Короткі науки 46).
Кому ангел Гавриїл сказав: «Радуйся, благодатна, Господь з тобою»? (Лк. 1:28). Чи не Пречистій Діві Марії? Від кого воплотився Бог і Слово стало людиною? Чи не від тієї самої блаженної Діви? Отож, дівицтво видало Життя всіх! Дівицтво - цариця чеснот. Дівицтво - невіста і провідниця Христових невіст (св. Теодор Студиш, Короткі науки 65).
Одного разу у глибокому сні, мав я таке видіння, що легко запалило в мені любов до дівицтва. Мені здавалося, що біля мене стоять дві дівиці в білих одежах, прегарні й однакових літ... їх прикрашував чарівний рум'янець сорому... Немов любого сина вони цілували мене своїми устами. А на мій запит, хто вони і звідки, відповіли: «Одна з нас Чистота, а друга - Невинність. Ми стоїмо біля Христа і насолоджуємося вродливістю небесних дівственників... Це був сон, але серце ще довго насолоджувалося цим видінням ночі і поглядами на світле дівицтво (св. Григорій Богослов, Плач над стражданням своєї душі).
Стосовно тіла, то я дівственник, але не знаю, чи я дівственшік і в серці (св. Григорій Богослов, Слово 7).
Ліпшим від покори є дівственне життя. Коли воно віддане світові і земним справам - то воно гірше від подружнього (св. Григорій Богослов, Слово 12).
Вогонь поблизу соломи небезпечний... Уявім собі, що надія на кращі блага розлучила між собою чоловіка і жінку, але природа ховає в собі ще таємну недугу. Доки тримаєшся здалека - в тобі одна іскра, але як тільки зійдешся разом, то при подуві малого вітру запалиш пожар.\Як трудно при тілесному наближенні уникнути бунтів тіла. Тому, монахи, тримайтеся подальше від жінок... Діво, будь дівою для чужих поглядів і не заводь опікуна - чоловіка, бо твій возлюблений -Христос (св. Григорій Богослов, До монахів).
Усяка чеснота підносить праведника на один ступінь вище. Хто не знає подружнього ложа, той рівний ангелам (св.Григорій Богослов, Про дівицтво).
А ти, діво, дбай про те, щоб обгородити себе звідусіль і добре укріпитися у Бозі, стати досконалою перлиною поміж каменями, ранньою зіркою поміж зорями, голубкою поміж птицями, оливкою поміж деревами, лелійкою у полях, спокоєм у морі (св. Григорій Богослов, Поради дівтвенникам).
У житті можливі два стани: подружжя і дівицтво. Дівицтво вище і більш подібне до Бога, але трудніше й небезпечніше, а подружжя нижче, але менш небезпечне (св. Григорій Богослов, Слово 8).
Ангел на землі - добрий монах, не зранений стрілами почуттєвості (св. Єфрем Сирійський, Поради для монахів).
Суть дівицтва полягає у святості душі і тіла (св. Іван Золотоустий, Про дівицтво).
Тлумачення скорочень: А.Б. - Аскетична Бесіда; КПр. - Коротші Правила; МПр. - Моральні Правила; ШПр. - Ширші Правила
З книги "Перлини Східних Отців"
Якщо Вас зацікавили повчання радимо придбати книгу