Монастир - де рай щастя, де Бог насадив монахів, щоб їх зробити своїми улюбленцями. Монастир - це небо, де сам Бог перебуває зі своїм двором. Монастир - це свята земля, подібна до тієї, де Мойсей сподобився бачити Бога у вогненному кущі, але не смів наблизитися, не знявши найперше свого взуття, тобто звірячих пристрастей, що шкодять душі (Вступ до монаших Уставів «О чині в св. обителі», XVII ст., написаних, мабуть, для Почаївської лаври).
Монастир - це чиста весільна світлиця Христа, улюбленого Обручника, де Він бере за свої обручниці душі святих, що жили без плями чернечим життям. Монастир - це дім Святого Духа, де душі Святих Отців день і ніч співають трисвятий гімн з ангельськими хорами в честь Пресвятої Тройці кимвалами їхніх найчистіших сердець (Вступ до монаших Уставів «О чині в св. обителі», XVII ст., - написаних, мабуть, для Почаївської лаври).
Монастир - це скарбниця прецінних перел, в якій знаходяться: випробуване золото - послух праведного; найкраще срібло - терпіння; блискучі діаманти - спокуси монахів; біленькі перли - святої і нетлінної чистоти; смарагди й сафіри - безустанне споглядання Христових страстей, що їх спричинили наші гріхи; скарб багатший понад усі найкращі й найдорожчі перли - добровільне убожество задля Христа (Вступ до монаших Уставів «О чині в св. обителі», XVII ст.).
Монастир - це школа добрих вояків, зодягнених у всяку Божу зброю проти світу, тіла і злого духа. І якщо вони переможуть свого ворога, то отримають з Божих рук вінець слави, але якщо б ворог їх переміг, то будуть назавжди Богом відкинені (Вступ до монаших Уставів «О чині в св. обителі», XVII ст.).
Монастир - це школа всіх чеснот. Тут навчають граматики - тобто покори, реторики - мовчання, філософії -пам'яті про смерть і суд, богослов'я - знання Бога. Тут вчать роздумувати про Його царство і про Його ласку та про потребу жертвувати задля Нього всім своїм дочасним добром (Вступ до монаших Уставів «0 чині в св. обителі», XVII ст., -написаних, мабуть, для Почаївської лаври).
Монастир - це земне небо. Хай наші серця будуть наче серця ангелів на службі Богові (св. Іван Ліствичник, Слово 4).
Хай монастир буде твоїм гробом ще перед гробом. Бо ніхто не вийде з гробу перед загальним воскресінням (св. Іван Ліствичник, Слово 4).
Тлумачення скорочень: А.Б. - Аскетична Бесіда; КПр. - Коротші Правила; МПр. - Моральні Правила; ШПр. - Ширші Правила
З книги "Перлини Східних Отців"
Якщо Вас зацікавили повчання радимо придбати книгу