Треба бути переконаним, що найтрудпіша справа -це себе пізнати і собою керувати, бо самолюбство є вроджене, і кожен з любові до себе відступає від правдивого суду (св. Василій Великий, Монаші науки 22).

Добре пізнання самого себе стане для тебе провідником до пізнання Бога. Якщо ти дослідиш себе, тоді не треба буде тобі пізнавати Творця з видимих речей, але ти в самому собі, неначе в малому світі, будеш оглядати велику мудрість Творця. З безтілесної душі пізнаєш безтілесного й нічим необмеженого Бога (св. Василій Великий, Уважай на себе).

Пізнання себе є найтяжче з усіх речей. І не лише наше око, що спостерігає зовнішні предмети, не може поглянути на себе самого з боку, але і наш розум, що уважно роздумує над гріхами інших, є повільний у зауважуванні власних помилок (св. Василій Великий, Гексамерон, 9).

Той найбільше пізнає себе самого, хто вважає себе за ніщо... Поправді, ніщо стільки не перешкоджає людині нізнати себе, як прив'язання до справ життя. І навпаки, ніщо стільки не схиляє людину прив'язуватися до справ життя, як незнання себе (св. Іван Золотоустий, Гомілія 25, на Мт. 7:28).

Немає нічого великого без спокус і випробувань (св.Григорій Богослов, Слово 13).

Найлегше з усього є обманювати себе самого, і, надуваючись пустою славою, вважати себе за щось, будучи нічим (св. Григорій Богослов, Слово 36).

Пізнай себе самого, - з чого і ким ти створений,- і через це легко дійдеш до краси Первообразу (св. Григорій Богослов, Думки писані двостихом).

Тлумачення скорочень: А.Б. - Аскетична Бесіда; КПр. - Коротші Правила; МПр. - Моральні Правила; ШПр. - Ширші Правила

З книги "Перлини Східних Отців"

Якщо Вас зацікавили повчання радимо придбати книгу