Святкування Собору Архистратига Божого Михаїла та інших Небесних Сил безтілесних встановлено на початку IV століття на Помісному Соборі Лаодикійському, що відбувався за кілька років до Першого Вселенського Собору. Лаодикійський Собор 35-м правилом засудив і відкинув єретичне поклоніння ангелам, мовляв, як "творцям" і "правителям" світу і затвердив істинне й праведне їх шанування. Святкується в листопаді - дев'ятому місяці від березня (з якого в давнину починався рік) - відповідно до числа 9-ти чинів Ангельських.

Восьмий же день місяця вказує на майбутній Собор всіх Сил Небесних в день Страшного Суду Божого, який святі отці називають "днем восьмим", бо після віку цього, за кілька тижнів, наступить "день осьмий", і тоді "прийде Син Людський у славі Своїй і всі святі ангели з Ним" (Мф. 25, 31). "І тоді Він пошле ангелів Своїх і збере обраних Своїх від чотирьох вітрів, від краю землі до краю неба" (Мк. 13, 27). І в цьому вселенському "збираннІ" Своїх обранців Господь особливим чином наголошує, що "ось, Я приведу їх із країни північної і зберу їх їз країв землі..." (Єр. 31, 8), про що детальніше і конкретніше мова піде дещо нижче...

Чини ангельські поділяються на три ієрархії - вищу, середню і нижчу. Кожну ієрархію становлять три чини. У вищу ієрархію входять: серафими, херувими, престоли. Ближче всіх Пресвятої Трійці знаходяться шестикрилі Серафими (полум'яніючі, вогненні) (Іс. 6, 2). Вони полум'яніють любов'ю до Бога та інших спонукають до неї.

Після Серафимів знаходяться  многоокі Херувими (Бут. 3, 24). Їх ім'я означає: вилив премудрості, бо через них, сяючих світлом Богопізнання і розуміння таємниць Божих, посилається мудрість та просвіта для істинного Богопізнання.

За Херувимами – Богоносні за благодаттю, даною їм для служіння, престоли (Кол. 1, 16),  що таємничо і незбагненно носять Бога. Вони служать правосуддю Божому.
Середню ангельську ієрархію становлять три чини: Господства, Сили, Власті.

Господства (Кол. 1, 16) володарюють над подальшими чинами ангелів. Вони наставляють поставлених від Бога земних володарів мудрому керуванню. Панування вчать володіти почуттями, приборкувати гріховні прагнення, поневолювати плоть духу, панувати над своєю волею, перемагати спокуси.

Сили (1 Пет. 3, 22) виконують волю Божу. Вони творять чудеса і посилають благодать чудотворіння та прозорливості угодникам і служителям Божим. Сили допомагають людям у несенні послуху, зміцнюють у терпінні, дарують духовну фортецю і мужність.
Власті (1 Пет. 3, 22; Кол. 1, 16) мають владу приборкувати силу диявола. Вони відводять від людей бісівські спокуси, стверджують подвижників і богопосвячених, оберігають їх, допомагають людям у боротьбі зі злими помислами.
У нижчу ієрархію входять три чини: Начала, Архангели і Ангели.
Начала (Кол. 1, 16) володарюють над нижчими ангелами, направляючи їх до виконання Божественних повелінь. Їм доручено керувати всесвітом, охороняти країни, народи, племена. Начала наставляють людей віддавати кожному честь, належну його званню. Вчать зверхників виконувати посадові обов'язки не заради особистої слави і вигод, а заради честі Божої і користі ближніх.
Архангели (1 Сол. 4, 16) звіщають про велике і преславне, відкривають таємниці віри, пророцтва та розуміння волі Божої, зміцнюють в людях святу віру, просвіщаючи їхній розум світлом Святого Євангелія.
Ангели (1 Пет. 3, 22) найбільш близькі до людей. Вони сповіщають наміри Божі, наставляють людей до доброчесного й святого життя. Вони зберігають віруючих, утримують від падінь, підіймають занепалих, ніколи не залишають нас і завжди готові допомогти, якщо ми побажаємо.

Всі чини Небесних Сил носять спільну назву Ангелів - по суті свого служіння. Господь відкриває Свою волю вищим Ангелам, а вони, в свою чергу, просвіщають інших.

Над усіма дев'ятьма чинами поставлений Господом святий Архистратиг Михаїл (ім'я його в перекладі з гебрейської - "хто як Бог") - вірний служитель Божий, бо він скинув з Неба вкрай згорділого богозаздрісника й ненависника - Люцифера (сатану) разом з іншими відпалими й злобними, нечистими духами (демонами і бісами). А до решти Ангельських Сил він вигукнув: "Будьмо уважні! Станьмо побожно перед Творцем нашим і не помислимо неугодного Богові!" Очолюване Архангелом Михаїлом могутнє Господнє Військо завжди ставало й подосі стає на перешкоді всіляким підступним диявольським намірам і задумам, у т. ч. щодо жорстоко-кривавого утвердження на землі різних нечестиво-беззаконних загарбницьких імперій А тим паче - створенню й утвердженню очолюваної Антихристом ультратоталітарної і вельми огидної в очах Божих всесвітньої, глобальної суперімперії зла, темряви і богозневажного мракобісся. І дуже схоже, що у цьому сенсі і саме у теперішній час ми преживаємо чи не найскладніший і найважчий, а разом з тим - і вельми відповідальний та, мабуть, визначальний період Історії спасіння. Або, як наголошує у цьому зв'язку Боже Слово, "горе тим, що живуть на землі і на морі! Бо зійшов диявол до вас у великій люті, знаючи, що [вже] небагато йому залишилося часу" (Одкр. 12, 12).

І в цьому контексті, одначе, Господь, ототожнюючи Себе із старо- й новозавтнім Божим людом - "той, хто торкається вас, торкається зіниці ока Його" (Зах. 2, 8), - так попереджає цих Своїх запеклих ворогів на Близькому Сході та деінде по цілому світі: "Чи хочете воздати Мені помсту? Чи хочете воздати Мені? Легко і скоро  Я поверну помсту вашу на голови ваші" (Йоїл 3, 4). У т. ч. - серед різних й усіляких - і тих з них, котрі походять"із крайньої півночі", тобто з очолюваної "верховним князем" (правителем) на ймення "Ґоґ" імперії "Маґоґ", де пануючим етносом є народ "Рош" (Рос), а столиця якої  - "Мешех" (Месек, Моска), подосі на її головній ("червоній") площі "де стоїть престіл сатани" (копія пергамського)Що "усі вони досконало озброєні, велике зборище". І які "в останні роки"  і "в останні дні" всесвітньої Історії спасіння зухвало й цинічно вдеруться й, поміж іншого, "щоб учинити грабіж" і "захопити велику здобич", зокрема, в сусідній, причому зовсім "неукріплений край". Котрий (подібно до близькосхідого регіону) лежить "посеред землі" і в якому розташовані добре відомі Божі святині ("Ізраїлеві гори"). Ту землю, чиї мирні мешканці, при цьому, "безпечно сидять, усі вони сидять в осадах без [захисного] муру, і нема в них засува та воріт". І яка впродовж уже кількох століть є стратегічним плацдармом і важливою "першою зупинкою" на шляху гегемоністських зазіхань на захід, в Європу, а надто "сакральної" імперської експансії "ІІІ Риму" на південь (від Москви та Петербургу), у напрямку Київ - Херсонес Таврійський - Константинополь - Антіохія - Єрусалим.

То неодмінно й, зокрема, через славну, переможну дію Мого Ангельського Воїнства"буду судитися з ними моровицею та кров'ю, і пущу заливний дощ та камінний град, та сірку на нього та на полки його". "І віддалю від вас, і вижену в землю безводну і порожню... і піде від нього сморід, і підніметься від нього смердота, оскільки він багато наробив зла". Й у такий спосіб "звеличуся і покажу Свою святість, і буду пізнаний на очах численних народів, і вони пізнають, що Я - Господь!" (Єз. 38, 1-23; Одкр. 2, 12,13; Іс. 14, 13; Йоїл 2, 20).

А тому напевно, що за таких обставин тут, "на землі і на морі", натхненна і проваджена Святим Духом Христова Церква, котру ніколи й нізащо "врата пекла не здолають її" (Мф. 16, 18), - подібно до Архангела Михаїла та всього його Небесного Війська - має діяти відповідним чином. Іншими словами, відповідально і послідовно - згідно Божої стратегії й тактики та духовної сили і потуги, якими наділив її Господь Ісус: "щоб усі були єдине" (Ін. 17, 21), та "ось даю вам владу наступати на змій, і на скорпіонів, і на всяку силу вражу; і ніщо вам не зашкодить" (Мф. 10, 19). Або теж саме в напоучуванні св. апостола Якова: "отже, покоріться Богові та [сміливо й рішуче] спротивляйтеся дияволові, - і він утече від вас" (Як. 4, 7). І, в результаті, "тільки очима твоїми будеш дивитися і помсту над беззаконними [і нечестивими] бачити" (Пс. 90, 8).

Звичайно, ніяк не уникнуть відповідальності й усі та будь-які запеклі зловмисники та грабіжники, убивці, безбожники й богохульники, всілякі збоченці і нечестивці  та, загалом, усі їхні - наскрізь прогнилі корупційно-олігархічні та інші структури, клани і системи - внутрішні і зовнішні, національні й міжнародні. Ті, котрі безпардонно й зухвало використовують підконтрольні їм органи влади - лише і суто - у власних своєкорисних, злочинних (наприклад, шахрайсько-бізнесових тощо) та розпусно-руйнівних (у т. ч. супроти інституції традиційної сім'ї, християнської моралі та ін.) інтересах і цілях. Й відносно логічного й неминучого "кінця їхнього" Слово Боже каже, що "дійсно, на слизькій дорозі поставив Ти їх, над прірвою стоять вони. Як несподівано прийшли вони до занепаду! Щезли, погинули за беззаконня свої. Як щезає сон того, хто прокинувся, так Ти, Господи, розбудивши їх, знищив [вельми гріховні й злостиві] помисли їхні у місті Твоїм" (Пс. 72, 17-20).

А от, як наголошував Сам Христос, проповідь Євангелія з боку правдивих - духовно дійсно "народжених згори" (Ін. 3, 3,7) - активних "віруючих супроводжуватимуть [при цьому] такі знамення: іменем Моїм виганятимуть бісів; говоритимуть новими мовами, братимуть змій; і якщо смертоносне щось вип'ють, не пошкодить їм; покладуть руки на недужих, і вони будуть здорові" (Мк. 16, 17,18). І у таких - натхненних і проваджених Святим Духом - членів народу Божого "будуть пророкувати сини ваші і дочки ваші; старцям вашим будуть снитися сни, і юнаки ваші будуть бачити видіння" (Іоїл 2, 28).

За церковним переказом, відображеним у службі Архистратигу Михаїлу, він брав участь у багатьох старозавітніх подіях. Під час виходу ізраїльтян та тих, що були з ними, з Єгипту він був перед ними у вигляді стовпа хмарного вдень і у стовпі вогню вночі. Через нього з'явилася Сила Господня, що знищила військо єгиптян, яке переслідувало ізраїльтян. Архистратиг Михаїл захищав вибраний народ Божий від усіх лих.
Він з'явився Ісусу Навину і відкрив волю Господа на взяття Єрихону (Нав. 5, 13-16). Сила великого Архистратига Божого з'явилася, зокрема, у тому, що пало 185 000 воїнів ассирійського царя Санхеріва (4 Цар. 19, 35), у поразці нечестивого вождя Антіохова Іліодора і в огорожі від вогню трьох святих отроків - Ананія, Азарія і Мисаїла, кинутих у піч на спалення за відмову поклонитися ідолу. (Дан. 3, 92-95).

З волі Божої, Архистратиг переніс пророка Аввакума з Юдеї у Вавилон, щоб дати їжу пророку Даниїлу, в Рове з левами укладеним (кондак акафіста, 8).
Архангел Михаїл заборонив дияволу явити стародавнім юдеям тіло святого пророка Мойсея для обожнення (Іуд. 1, 9).
Святий Архангел Михаїл явив свою силу, коли він врятував дитину, кинуту грабіжниками в море з каменем на шиї біля берегів Афону (Афонський Патерик).

З давніх часів прославлений своїми - здійсненими Господньою силою і благодаттю - чудесами Архангел Михаїл на Русі. Так, учинені за Божим повелінням заступництва за міста руські Пресвятої Діви Марії завжди здійснювалися Її явищами з Воїнством Небесним під проводом Архистратига. Вдячна Господеві Русь оспівала Пречисту Богородицю і Архангела Михаїла в церковних співах. Архистратигу присвячено безліч монастирів, соборних, палацових і посадських храмів. У древньому Києві, Божим охоронцем і покровителем якого є Архангел Михаїл, відразу після прийняття християнства був споруджений Архангельський собор і влаштований монастир. Не було на Русі міста, де не існувало б храму або бокового вівтаря, присвяченого Архистратигу Михаїлу. 

Й навряд чи є суто випадковим збігом та цікава обставина нинішньої доби, що в той самий день, коли частина християн, які живуть за Юліанським календарем, святкують Собор святого Архистратига Михаїла (тобто, 21 листопада), інші віруючі у Христа, котрі послуговуються Григоріанським та Новоюліанським календарями, відзначають празник Введення в храм Пресвятої Богородиці. А надто, якщо взяти до уваги те, що саме у цей день двічі - у 2004 і 2013 рр., себто з різницею якраз рівно у біблійно-містичні та сакральні дев'ять літ ("9-ть чинів Ангельських", 9-ть заповідей блаженства, 9-ть дарів і 9-ть плодів Святого Духа тощо) і саме на київському Майдані Незалежності, де знаходиться скульптура Архангела Михаїла і який (цей Майдан) Святий Дух, судячи з усього, обрав одним з місць Своєї потужної благодатної присутності і дії "на всяку плоть" (Іоїл 2, 28), розпочиналися добре знані і дуже важливі й знакові події. Причому, не лише новітньої української, а й, загалом, європейської і світової історії. Правдоподібно, що у такий спосіб Боже Провидіння пророче дає нам дещо зрозуміти.

А саме: що внаслідок грядущої - тріумфальної і яскравої перемоги Небесних Сил безтілесних над диявольсько-демонічною армією, чия нині "темрява землю вкриває, а морок - народи" (Іс. 60, 2), до Господнього храму (за прикладом, зокрема, Пречистої Пріснодіви Марії), тобто Христового "спасіння", остаточно "ввійде повна кількість язичників", разом з якими й "увесь Ізраїль спасеться" (Рим. 11, 11,25,26). І в цьому контексті, як виглядає, особлива місія і роль випадає на долю різноконфесійного Божого люду "нового завіту" якраз із сучасної України. Або - (згідно біблійної лексики) щодо Святої Землі й цілого близькосхідного регіону (через Чорне море) -"із країни північної". І на яку, власне (поміж інших), особливим чином і скерована й, зокрема, руками згадуваного вище підступного аґресора Ґоґа з Маґоґу - правонаступника войовничо-богоборчого й людожерського режиму, за яким стояв "дракон величезний червоний", виливається ота диявольська "велика лють".

Тобто, того Божого люду "із країни північної", котрий "у ті дні" не тільки відновить свою первісну єдність (його різні частини - "доми" знову "ходитимуть разом"), а й "у той час" буде своєрідним авангардом і генератором всесвітнього духовного пробудження, єднання і руху ("збирання") - "заради імені Господа" - "в Єрусалим", котрий "назветься" в тому часі як "престіл Господній", величезної маси вірних - представників "усіх народів". Інакше кажучи, означені - потужні й благословенні "живі води" незбагненної Божої милості й благодаті, зцілення і спасіння "потечуть з Єрусалима" - причому, рівнозначно ("половина" й "половина") як "до моря [багатьох народів] східного", так і "до моря [багатьох народів] західного".

І ці новонавернені до Христа вже "не будуть більше [переступів і гріхів] чинити за впертістю [колишнього] злого серця свого". Бо, як про це "говорить Господь: вкладу закон Мій у внутрощі їх і на серцях їхніх напишу його, і буду їм Богом, а вони будуть Моїм народом... Я прощу беззаконня їхні і гріхів їхніх уже не пом'яну більше" (Одкр. 12, 3; Зах. 14, 5; Єр. 3, 17,18; 31, 8,31,33,34)

 

Зі Святого Письма та Священного Передання відомі також Архангели: Гавриїл - фортеця (сила) Божа, провісник і служитель Божественної всемогутності (Дан. 8, 16; Лк. 1, 26); Рафаїл - лікування Боже, цілитель людських недуг (Тов. 3, 16; Тов. 12, 15); Уриїл - вогонь або світло Боже, просвітитель (3 Езд. 5, 20); Селафіїл - молитвеник Божий, що спонукає до молитви (3 Езд. 5, 16); Ієгудиїл - славить Бога, зміцнює тих, хто працює для слави Господньої і клопоче про відплату їм за подвиги; Варахиїл - роздає благословення Боже на добрі справи, що просить людям милості Божий; Ієремиїл - піднесення до Бога (3 Езд. 4, 36).

На іконах Архангели зображуються відповідно до роду їхнього служіння:
Михаїл – попирає ногами диявола, в лівій руці тримає зелену фінікову гілку, у правій - спис з білою хоругвою (іноді - полум'яний меч), на якій зображений червлений хрест.
Гавриїл - із райською гілкою, принесеною ним Пресвятій Діві, або зі світловим ліхтарем у правій руці і дзеркалом з яспису - у лівій.
Рафаїл - тримає посудину з цілющими ліками в лівій руці, а правою веде Товію, що несе рибу.
Уриїл - у піднятій правій руці - оголений меч на рівні грудей, в опущеній лівій руці - "полум'я вогню".
Селафіїл - в молитовному положенні, що дивиться вниз, руки складені на грудях.
Ієгудиїл - у правиці тримає золотий вінець.
Варахиїл - на його одязі безліч рожевих квітів.
Ієремиїл - тримає в руці терези.