Світлий празник Пасхи завершується не менш світлим і великим празником Святої П'ятдесятниці. Після Христового Різдва і Воскресення цей празник належить до найбільших свят нашого церковного року. Зіслання Святого Духа — це наче вінець і печать на справі спасення, відродження і зцілення людського роду, що їх досконало здійснив Божий Син.
СТАРОЗАВІТНЯ П'ЯТИДЕСЯТНИЦЯ
Євреї щорічно святкували три великі свята: празник Пасхи, празник П'ятидесятниці і празник Кучок (Кущів, Суккот). У книзі Виходу сказано: "Тричі на рік святкуватимете празники на Мою честь. Ти пильнуватимеш свята опрісноків... Ти пильнуватимеш також свята жнив, перших плодів праці твоєї, того, що сієш у полі, і свята зборів, під кінець року, коли збиратимеш з поля працю твою" (23, 14-16). Свою назву має празник від того, що це був 50-й день після свята Пасхи, а також 50-й день від початку жнив.
Первісно П'ятидесятниця — це було свято жнив і подяки. Того дня - за приписом Мойсеєвого Закону - приходила до Єрусалима велика кількість людей - як, власне, іудеїв, так і також прозелітів, з усіх-усюд, навіть з далеких країв, щоб подякувати Богові за земні плоди та скласти з них у Його храмі свою жертву. Пізніше до празника П'ятидесятниці, як свята жнив, долучився ще й історичний мотив: річниця надання Десяти Заповідей і Божого Закону на горі Синай 50-го дня після виходу старозавітнього вибраного народу (та численних іноплемінників, що були з ним) з єгипетської неволі.
Відомо, що в циклі сільськогосподарського року ЖНИВА - збір урожаю, зазвичай, асоціюються і ототожнюються із СЕРПОМ. І у біблійній лексиці і символіці знак серпа ще означає наближення Божого суду та Його справедливої відплати для всіх НЕРОЗКАЯНИХ - затятих і закоренілих грішників, безбожників і нечестивців.
ХРИСТИЯНСЬКА П'ЯТИДЕСЯТНИЦЯ
Апостоли й перші християни - як празник Пасхи, так і празник П'ятидесятниці, - перейняли від Старого Завіту й залишили його назву, але надали йому цілком иншого духовного змісту і значення. Бо і для них це був 50-й день після Пасхи. Головний мотив святкування П'ятидесятниці для новозавітньої Церкви — це подія Зіслання Святого Духа на апостолів. Звідси цей празник має ще инші назви: День Зіслання Святого Духа, або День Святої Тройці.
Зіслання Святого Духа для первісної християнської Церкви було такою радісною, урочистою й важливою подією, що цей празник прирівнювався до празника Пасхи і Христового Різдва. Святкування цього празника, подібно як і празника Пасхи, з часом продовжується на цілий тиждень, який також набуває привілей загальниці. У ІІІ столітті цей празник стає загальновизнаним. Службу в його честь уклали у VIII столітті свв. Йоан Дамаскин і Косма Маюмський.
Зміст богослужень цього дня повний радости і прослави Святого Духа і Святої Тройці. "Прийдіте, люди, триіпостасному Божеству поклонімся, Синові в Отці зі Святим Духом; бо Отець безлітньо родить Сина, співвічного і співпрестольного, і Дух Святий був в Отці, що прославляється з Сином, єдина сила, єдине єство, єдине Божество. Йому поклоняючися, всі говоримо: Святий Боже, що все вчинив через Сина, за співдіянням Святого Духа; святий кріпкий, через якого ми Отця пізнали, і Дух Святий прийшов на світ; святий безсмертний, утішальний Душе, що ізходиш від Отця і в Сині пробуваєш, Тройце свята, слава Тобі".
На хвалитних стихирах утрені славимо Святого Духа: "Дух Святий завжди був, є і буде. Він без початку і без кінця, рівносущний з Отцем і Сином. Він життя й оживляє, світло й давець світла, предобрий і джерело добра".
ЗНАЧЕННЯ ЗІСЛАННЯ СВЯТОГО ДУХА. Подія Зіслання Святого Духа мала дуже велике значення для апостолів і перших християн. Вона і зараз має те саме значення і для усієї Христової Церкви. Святий Йоан Золотоустий у проповіді на празник П'ятидесятниці каже: "Преласкавий Бог сьогодні наділив нас великими дарами, що їх тяжко словами висказати. Тому всі разом радіймо й, радіючи, славімо нашого Бога... Бо що з того, питаюся, що належить до нашого спасення, не було нам дане через Святого Духа? Він нас звільнив з неволі, покликав до свободи, нас всиновив. З цього джерела (тобто Святого Духа) випливають пророцтва, благодать зцілення і все те від Нього, чим Церква звикла прикрашуватися".
На стихирах великої вечірні П'ятидесятниці читаємо: "Все подає Святий Дух. Він виливає пророцтва, вдосконалює священників, невчених навчив мудрости, рибаків явив богословами, об'єднує увесь збір церковний. Утішителю, єдиносущний і співпрестольний Отцю і Синові, слава Тобі". "Через Святого Духа, — каже святий Василій Великий, — відбувається повернення до раю, піднесення до небесного царства, привернення синівства. Через Нього можемо Бога звати Отцем, можемо стати учасниками благодаті Ісуса Христа, зватися дітьми світла, брати участь у вічній прославі... " (Про Святого Духа, гл. 15).
Дари й плоди Святого Духа справді великі, благодатні й щедрі.
Про них святий апостол Павло, зокрема, каже так: "Дари різні, а Дух один і той же; і служіння різні, а Господь один і той же; і діяння різні, а Бог один і той же, Який творить усе в усіх. Але кожному дається виявлення Духа на користь [і служіння в Тілі Христовому]. Одному дається Духом слово мудрости, іншому - слово знання, тим же Духом; іншому - віра, тим же Духом; іншому - дари зцілення, тим же Духом; іншому - творення чудес, іншому - пророцтво, іншому - розпізнання духів, іншому - різні мови, іншому - тлумачення мов. Усе це творить один і той же Дух, наділяючи кожному осібно, як Йому завгодно" (1 Кор. 12, 4-11). А також: "Плід же Духа є: любов, радість, мир, довготерпіння, доброта, милосердя, вірність, лагідність, стриманість. На таких нема закону" (Гал. 5, 22-23).
Святий Дух зійшов і на нас і, зокрема, у Таїнстві миропомазання та особливо в обряді хрещення Святим Духом - зі Своїми дарами й помазав нас на Христових борців, а наше тіло зробив Своїм правдивим храмом. Про цю велику правду пригадує нам святий апостол Павло й наставляє нас, щоб ми так жили: "Хіба ж не знаєте, — каже він, — що ваше тіло — храм Святого Духа, Який живе у вас? Його ж маєте від Бога, тож уже не належите до себе самих. Ви бо куплені високою ціною! Тож прославляйте Бога у вашому тілі!" (1 Кор. 6, 19-20).
ПОТУЖНЕ ЗЛИТТЯ СВЯТОГО ДУХА В ОСТАННІ ДНІ. Слово Боже і, зокрема, пророк Йоїль так провіщав: "І буде в останні дні, - говорить Господь, - виллю Я від Духа Мого на всяку плоть; і будуть пророкувати сини ваші і дочки ваші, і юнаки ваші видіння бачитимуть, і старці ваші сновидіннями наставлені будуть. І на слуг Моїх і на слугинь Моїх у ті дні виллю від Духа Мого, і будуть пророкувати. І покажу чудеса вгорі на небі і знамення внизу на землі, кров і вогонь і куріння диму. Сонце перетвориться на темряву і місяць на кров, перш ніж прийде день Господній, великий і славний. І буде: всякий, хто [вчасно і в щирому покаянні, тобто стані смиренного і скрушеного духа і благоговіння] прикличе ім'я Господнє [Христа-Месії], спасеться" (Діян. 2, 17-21; Іс. 66, 2). В т. ч. "віруй у Господа Ісуса Христа і спасешся ти і весь дім твій" (Діян. 16, 31).
Й, урешті-решт, до цього Божого "спасіння" остаточно й благословенно "ввійде повна кількість язичників", разом з якими й "увесь Ізраїль спасеться" (Рим. 11, 11,25,26).
Як чітко бачимо, в ті "в останні дні" серед Божого народу, завдяки цій потужній благодатній дії Святого Духа, - поміж іншого - мають, зокрема, значно активізуватися й розширитися відповідні дари й служіння: серед молоді і навіть юнацтва, а також тамтешнього жіноцтва і людей старшого віку.
Так от, чимало сучасних - вельми красномовних і характерних довколишніх подій, ознак та знамень свідчать і доводять, що, дуже схоже, вже не так багато часу залишилося до того благословенного моменту, як - дійсно і направду - завершаться "останні дні" і отой судний "прийде день Господній, великий і славний". Й саме тоді, "коли ж достигне плід, [Син Божий] негайно посилає серп, бо настали жнива" (Мр. 4, 29).
"Амінь. Так, гряди, Господи Ісусе!" (Одкр. 22, 20).