Апостол від 70-ти - святий Сила був у первісній Єрусалимській Церкві чоловіком поважним, "начальником між братами" (Діян. 15, 22). Після того як у Єрусалимі в 51 році відбувся Собор апостолів з питання про необхідність дотримання Мойсеєвого закону християнами з язичників апостоли відправили послання Антіохійським християнам через апостолів Павла і Варнаву, в якому повідомляли, що рішенням Собору християни з язичників звільнялися від дотримання приписів Мойсеєвого закону. Було постановлено для них утримуватися від куштування жертов, від розпусти, від задушенини і крові і не робити іншим того, чого собі не бажають (Діян. 15, 20-29). Разом з апостолами Павлом і Варнавою в Антіохії були послані Собором члени Єрусалимської Церкви святі Сила і Юда для роз'яснення послання словесно, що вони обидва і виконали за сприяння благодаті Святого Духа. Потім святий Юда був відпущений в Єрусалим, а святий Сила залишився в Антіохії і ревно допомагав Апостолу Павлу у його місіонерських подорожах з Євангельської проповіді. Апостоли відвідали різні країни: Сирію, Кілікію, Македонію.

У місті Филипах їх звинуватили в тому, що вони обурюють народ, за що святих апостолів схопили, били палицями, а потім кинули до в'язниці. Опівночі, коли святі апостоли Павло і Сила молилися, раптово стався сильний землетрус, кайдани спали з них і двері темниці розчинилися. А тюремний сторож, злякавшись, що в'язні повтікали, хотів накласти на себе руки, але був утриманий апостолом Павлом. Тоді, з трепетом припавши до ніг апостолів, він з вірою прийняв від них благовістя про Христа, вивів їх з в'язниці, привів у свій дім, омив їхні рани і охрестився з усіма своїми домашніми.

З Філіп апостоли Павло і Сила пішли в міста Амфіполь, Аполлонію і Солунь, набуваючи в кожному місті нових учнів Христових і стверджуючи Церкви.

У Коринті святий апостол Сила був висвячений на єпископа, там він зробивши багато знамень і чудеса,проповідуючи віру Христову, там і закінчив своє життя.

Святий апостол Силуан з числа 70-ти апостолів, як і інші апостоли, присвятив своє життя Христові та багато працював для його прослави і поширення Євангелії по світі, проповідував Слово Боже разом із верховними апостолами Петром і Павлом. Він багато подорожував із апостолами різними країнами, здійснюючи місію проповідування.

Через Силуана апостол Петро посилав своє послання до вірних: Понту, Галатії, Каппадокії, Азії й Віфінії, називаючи його вірним своїм братом (1 Петр. V, 12). Разом із Силуаном і Тимофієм апостол Павло шле свої послання до Солунян (I, 1), у 2-му посланні до коринтян він пише, що разом з Силуаном і Тимофієм проповідував ім'я Христа (I, 19).

За переказами, Силуан був першим єпископом в Солуні. Там він продовжував свою апостольську діяльність, де і постраждав за віру Христову і помер мученицькою смертю.

Димитрій Ростовський пише про нього: «святий Силуан з кожним з верховних апостолів трудився в проповідування вчення Христового, будучи учасником в їхніх працях і хворобах. В Солуні ж він був єпископом і, підняв багато скорбот заради віри, відійшов тут до Христа, що вінчає все подвиги».