Гору Кармель пошановують віруючі усіх трьох основних монотеїстичних релігій – християнства, іудаїзму та мусульманства. Вона вважається місцем проживання пророка Іллі (Еліягу на івриті). Біля підніжжя гори є печера Іллі. На вершині гори пророк молив Бога про припинення трирічної посухи, а потім з трепетом стежив за появою в небі дощової хмари. З торжеством християнства на Кармелі виникла ціла мережа монастирів. Найбільшим і відомим вважається католицький монастир ордену кармелітів «Мухрака», заснований тут ще на початку ХІІІ століття. Своєю назвою орден зобов'язаний подіями, що відбувалися на горі Кармель. «Мухрака» арабською означає "Вогняне місце" - місце жертвопринесення Еліяху. (Іллі).
Події, які тут відбулися, відносяться до періоду правління царя Північного іудейського царства Ахава (870 - 852 рр. до н.е.). Він узяв собі в дружини цідонську принцесу Ізабель, яка стала насаджувати в царстві культ фінікійських божеств
. Звичайно, тут же почалися гоніння на пророків Бога, одним з яких був пророк Еліягу (у слов’янській транскрипції - Ілля). У пророка Іллі виник план: осоромити жерців язичницьких божеств Баала і Астарти і знищити їх фізично. Він зібрав на горі Кармель жерців усіх божеств. Їх було аж чотириста п’ятдесят, пророком ж справжнього, Єдиного Бога - один Ілля. Усі жерці розклали вогнища, але не запалювали їх, просячи кожен у свого бога зіслати на місце жертвоприношення вогонь. У інших жерців вогнище так і не зайнялося. Ілля ж молитовно попросив Господа і сталося диво:
«І зійшов огонь, та й пожер всеспалення, і дрова, і каміння, і порох, і поглинув воду, що в рові. Побачивши це, весь народ впав на обличчя свої й говорили: Господь є Бог, Господь є Бог! І сказав їм Ілля: схопіть пророків Ваалових, щоб жоден з них не сховався. І схопили їх, і відвів їх Ілля до потоку Киссону і порізав їх »(Перша книга Царів, 18, 38-40).
У християнстві Еліягу займає особливе місце. Його вважають духовним Предтечею Месії, в силі і дусі якого прийшов на землю Іоанн Хреститель.
Тому й орден кармелітів, створений в період хрестоносців в XII столітті облаштувався на горі Кармель і обрав пророка Іллю своїм духовним покровителем.
Спочатку кармеліти навіть зовні хотіли бути схожим на Іллю, одягаючись у плащі з білими і чорними (або бурими) смугами, на честь його плаща, котрий за переказами мав сліди опіків від падіння з вогненної колісниці.
Нову будівлю монастиря було зведено на початку ХХ століття.
Близько п'ятдесяти років тому, в дубовому гаю за монастирем, знайшли статую, яка перебувала в дуже жалюгідному стані: відірвані голова і права рука по лікоть, проіржавіла залізна частина кістяка і т.д.. Зрештою, з'ясувалося, що це статуя Еліягу, створена невідомим німецьким скульптором, і привезена сюди з Баварії за ініціативою отця Сірілла (Глави Ордена в 1905 - 1919 р.р.). Статуя була встановлена перед монастирем на початку I Світової війни, проте в кінці її турецькі війська завдали величезних збитків монастирю - пограбували його, зруйнували всі прилеглі будівлі і скинули статую в гай. Пізніше голову статуї знайшли в колодязі, а рука з мечем так і не віднайшлась.
Вівтар монастирської церкви - дванадцять каменів, накритих стільницею. Ці камені символізують 12 колін Ізраїлю: "І взяв Ілля дванадцятеро каменів, за числом племен синів Ізраїлю» (Мелаху - Царства 3:18-31). На стінах вівтаря викладені керамічні написи, в яких описані сцени подій, що відбулися.
Ірина ЗАКЛІНСЬКА