Йордан, який удостоївся честі прийняти у своїх водах Таїнство Хрещення Господнього – зовсім невеличка, за українськими мірками, річка.
Втім, він є річкою, найбільш величною і пошанованою для усього християнського світу. Кожного року тисячі прочан приїжджають сюди з усіх куточків Землі, щоб прийняти Святе Хрещення, омитись цілющою водою, відчути Господню Благодать.
Йордан, в перекладі з єврейської - спадаючий, падаючий. І дійсно, зароджується Йордан на кордоні Сирії та Лівану, біля південного підніжжя гори Хермон на висоті 323 м над рівнем моря. Тече спочатку бурхливим потоком з півночі на південь.
Річка проходить Галілейське озеро і спрямовується через долину Ель-Гор до Мертвого моря. Довжина Йордану за рахунок звивистого русла досягає 300 км. Річка протікає по найглибшій на Землі природній западині.
Ця річка стала відомою задовго до Хрещення Ісуса Христа. Про неї згадують, наприклад єгипетські папіруси. А за часів правління імператора Тіберія книжники писали про те, яке дивне відчуття охоплює після купання в Йордані: тіло наповнюється енергією, минає біль, прояснюються думки.
Один із найяскравіших описів річки Йордан відбувається, коли народ Ізраїлю перетинає її після виходу з Єгипту, у напрямку до міста Єрихон.
«І було, коли рушив народ від наметів своїх, щоб перейти Йордан, і священики, носії ковчегу завіту, - попереду народу, То коли носії ковчегу дійшли до Йордану і ноги священиків, що несли ковчег, занурилися у край води, - Йордан же виступає з усіх берегів своїх в усі дні жнив, - Зупинилися води, поточні зверху, встали однією стіною дуже далеко від міста Адама, що збоку Царетана; а поточні до Ям Аарава, в Ям Аммелах абсолютно припинили, і народ перейшов навпроти Ієрихона. І стояли священики, що несли ковчега заповіту Господнього, на сухому посередині Йордану міцно. І ввесь Ізраїль переходив по сухому, аж поки ввесь народ не закінчив переходити Йордан ». Книга Ісуса Навина, гл.3
Навпроти Ієрихону біля річки Йордан відбулося ще одне диво, описане у другій книзі Царів.
«І взяв Ілля плащ свій, і згорнув, і вдарив води, і розступилися вони туди і сюди, і перейшли вони обидва насухо». Мова тут йде про пророка Іллю і учня його Єліше.
Усі ці розповіді свідчать про те, що Господь здавна підготував для цієї річки таку надзвичайно важливу місію: стати місцем Хрещення Його Сина улюбленого.
І ось уже більше двох тисячоліть Йордан доводить цю свою місію до сердець прочан, здійснюючи дива, які не в змозі заперечити навіть найзапекліші скептики.
Так кілька років тому тисячі паломників стали свідками надзвичайного дива. Під час свята Хрещення Господнього, як тільки з обох берегів Йордану у воду було скинуто срібні хрести, вода завирувала, з’явилася водоверть і раптом річка змінила напрямок течії.
Чин великого освячення води здійснював Патріарх Єрусалимський Феофіл III у співслужінні митрополита Філадельфійського Венедикта.
Після молитви ієрархи, перебуваючи на протилежних берегах річки, одночасно кидають у воду на довгих мотузках срібні хрести з прив'язаними до них квітами. В третій раз в тому місці, куди впав хрест Патріарха Феофіла, вода стала розходитися колами, потім зупинилася і повернулася назад. Тисячам прочан вняло мову від здивування і захоплення. Важко було повірити своїм очам: як і дві тисячі років тому, коли Ісус Христос увійшов у ці води, Йордан знову змінив свою течію.
У Святих водах Йордану кожного дня здійснюються сотні зцілень від багатьох, навіть дуже важких, хвороб. Є багато свідчень про зцілення людей, що страждають від наркотичної залежності.
Наслідуючи Ісуса Христа, тисячі віруючих приймають у водах Йордану Таїнство Хрещення. Люди кажуть, що навіть просто омившись йорданською водою, відчувають себе наче заново народженими.