І оживає розп’ята душа,
І воскресає скалічене тіло.
Ні! Ти ніколи мене не лишав!
Болем моїм Твоє Серце боліло.
З мертвих Воскреслий! Живіший живих!
З терня колючого, з болю і

На Хрест погляну,

Стану під хрестом

Коли мене

Судити будуть люди;

На хрест, на мовчанку

Твою лиш гляну, -

Уста замкнувши,

Стану під хрестом. ...

Люби! Христос навчав нас всіх.

Посмієш заповіт цей стерти?

Люби, - казав він в хвилини смерти, -

Щоб серцем змити серця гріх!

Люби! І не питай

Дощу краплина впала

на травку в ранній час

і променем засяла

під сонцем як алмаз.

Дощу краплина впала

в пустині на пісок

і щезла

Душе християнська!

Коли над тобою

шалітиме буря,

останься в спокою,

жени зі свого серця

сумнів і розпуку:

Христос є з тобою, -

подасть тобі руку.

Умийтесь, чистоту прийміть,

лукавство з ваших душ здійміть!

Навчіться ви добро робити

і судом праведним судити.

Карайте кривдників як слід,

За сльози вдів, за

Прости мені, Боже, за те, що грішила,
За те, що не раз непокірна була,
За те, що спокуси не всі обходила
І часто на світ

На церковні хрести із вікна
Поглядає душа крізь туман:
Порятунку жадає вона
Від образи людської і ран.

Зазираю у неба блакить:
В піднебесся сягають хрести.

У всьому є першопричина
І є свій наслідок один.
Є покарання за провини,
Цього не змінить часу плин.
Хтось робить з нас хороші справи
І

До своїх він прийшов,
Не прийняли свої,
Не такого чекали Месію.
Цей їм серце приніс,
Ті ж чекали меча,
Ворогами щоб землю засіяв.

Бог на

Хай лине пісня до небес,
Співаймо пісню нову!
Христос Воскрес! Христос Воскрес!
Нехай лунає знову й знову!

Поля, ліси, долини й гори –
Все славить

Опубліковано: Катериною Мотрич

Мова українська! Свята праматінка мого народу! Від Слова Божого, славних пращурів, неба і землі, вогню і води, спеки і дощу, грому і