4-5 лютого в Мюнхені пройде завершальний акт канонізації студента Олександра Шмореля, що був у роки Другої світової війни членом антифашистської організації «Біла троянда», і страченого гітлерівцями за антинацистську діяльність і православне сповідання.
Він народився в 1917 році в м. Оренбург у сім'ї лікаря. Його батько - Гуго Шморелль був етнічним німцем, предки якого переїхали до Росії в середині XIX століття зі Східної Пруссії, а мати, Наталя Петрівна Введенська, - за походженням росіянкою. Під час громадянської війни перебрався з родиною до Німеччини, у м. Мюнхен, де жили їхні родичі.
Виховувався - в пам'ять про матір - у православному дусі. Після закінчення гімназії, щоб уникнути призову в нацистську армію, вибрав альтернативну службу в трудовому таборі. У 1937 р. все ж призивається до війська на півтора року, в батальйон кінної артилерії, але відмовляється від прийняття присяги на вірність Гітлеру. Тимчасом - завдяки великодушності командира відділення - ця історія була зам'ята. Однак пізніше, заради безпечного сьогодення та майбутнього своєї сім'ї, А. Шморелю - все ж - довелося скласти цю присягу.
У 1938 р., у складі частин Вермахту, потрапляє до Австрії, а навесні 1939 р. звільняється в запас. Повернувшись до Мюнхена, вступає на медичне відділення Мюнхенського університету, проте з другого курсу його знову закбирають до армії. У складі санітарної роти потрапляє до Франції. Через кілька місяців йому вдається отримати звільнення для продовження медичної освіти. Активний парафіянин Мюнхенського православного приходу.
Близько 1942 року разом з друзями створив антинацистську організацію «Біла троянда» і брав активну участь у русі Опору в Німеччині.
У липні 1942 р. був відряджений на Східний фронт, у 2-у студентську роту, і потрапив до Росії. Потім служив у санітарній роті 252-ї дивізії в районі м. Гжатськ. Повернувшись до Німеччини, продовжував публікацію і поширення по містах Південної і Центральної Німеччини, а також в Австрії антифашистських листівок.
З листівки Олександра Шмореля:
«Будь-яке слово, що виходить з уст Гітлера - брехня. Коли він говорить 'мир', він має на увазі війну, а коли він іменує Всевишнього, то він вивергає найстрашнішу хулу, бо має на увазі владу лукавого, занепалого ангела - сатану.
... Звичайно, треба вести боротьбу проти націонал-соціалістичної, терористичної держави раціональними засобами, але хто ще сумнівається в дійсному існуванні бісівських сил, той далеко не зрозумів метафізичну підоснову цієї війни.
... Хоча ми знаємо, що націонал-соціалістична влада має бути зламана військовою силою, ми в пошуках відновлення тяжко пораненого німецького духу зсередини ... Пізнання своєї провини послужить відродженню, а воно закликає до обов'язку боротися проти Гітлера і його поплічників, членів партії».
Ховаючись від ґестапо, зробив спробу перетнути німецько-швейцарський кордон, потім повернувся в Мюнхен, де був заарештований.
Після допитів у ґестапо, за вироком нацистського суду, 13 липня 1943 року був страчений на гільйотині. Так само були страчені і його друзі, студенти Софі Шоль та її брат Ганс, Крістоф Пробс, Віллі Граф та їх викладач - професор Курт Хубер. Олександр Шморель був похований за православним обрядом на цвинтарі "Ам Перлахер Форст".
А. Шморелю присвячені книга уральського автора Ігоря Храмова "Російська душа" Білої троянди" і фільм режисера Сави Куліша "У пошуках "Білої троянди".
Джерело pravmir.ru