«Як не можна розділити Пресвяту Трійцю, так не можна розділити Росію, Україну і Білорусію. Це разом - Свята Русь. Знайте, пам'ятаєте і не забувайте. У місті Києві ніколи не було Патріарха. Патріархи були і жили в Москві». Ці слова, приписувані преподобному Лаврентію Чернігівському (зачислений Архієрейським собором УПЦ МП у 1993 році до лику святих), лягли в основу геополітичної концепції «русского мира», яка передбачає глибоку інтеграцію держав з більшістю православного та російськомовного населення, культурно, історично споріднених. До його складу можна включити не лише держави «Святої Русі», але й, на думку вченого історика Дмитра Фурмана, й інші країни-уламки Російської імперії.

Основним "двигуном" просування «русского мира» є Російська Православна Церква, яка має свою широко розгалужену структуру на постімперських територіях, особливо в Україні та Білорусі, де в статусі самоврядної Церкви та екзархату й, відповідно, називають себе "єдиними канонічними" Церкви та і на факті перебувають у повній єдності із світовим Православ’ям.

Нещодавно патріарх РПЦ Кирило у цьому ж дусі заявив, що святкування 1025-річчя Хрещення Київської Русі розпочнуться - все-таки - не в Києві: «Ми припускаємо, що урочистості розпочнуться в Москві 24 липня, в день пам'яті святої благовірної княгині Ольги, бабки князя Володимира - можна сказати, першої християнки у владі, яка багато в чому підготувала Хрещення Русі». Далі святкування перенесеться на Київ, а після нього - в Мінськ.

Чогось особливо нового в бажанні «Патріарха всієї Русі» немає. Це - послідовна та однозначна позиція його та майже всіх архієреїв РПЦ. А, можливо, це бажання втілити в життя одне з пророцтв того ж святого Лаврентія Чернігівського: «Потрібно твердо знати, що Росія - жереб Цариці Небесної, і Вона про неї піклується і заступається суто за неї. Росія разом з усіма слов'янськими народами і землями складе могутнє Царство. Окормляти його буде Цар Православний, Божий Помазаник. Цар буде від Бога»?

Тарас Єресман для християнського порталу КІРІОС.