Ріка Життя невпинно мчить
Крізь гір хребти й через пустелі,
Крізь наші долі невеселі
Попри ясних небес блакить.

Така мінлива ця Ріка -
То гладдю промінь відбиває,
То її хвиля з

Проникаєм у все, навіть крізь небеса,
Що нам день принесе? - висихає роса
Під палючим промінням роздертих світил,
На дорогах, якими самотньо нам йти.

Наче камінь, ковток вітру в грудях

Твоє Серце вмістило жалі всього світу,
Всі скорботи людські, всі молитви й надії.
Твоє Серце в віночку рожевого квіту
На прекрасній іконі Святої Марії.

Богоматері Серце

...О день насущний. Золоте насіння
До сонця пророста з земного лона.
Сади червневі і зеленопінні. 
Над ними – золочених бань корона.

Серед садів й соборів йде Неділя, 
Зелені шати дав

Земля і Небо! Небо і земля
Господь благословив усе на віки:
Зірки і квіти, гори і поля,
Моря, озера і блакитні ріки.

Це — Божий світ,

Я бачила Сльози Святої Марії, 
Мовчазно-скорботні в великих очах, 
Глибока мольба і небесна надія, 
І зойк Материнський текли по щоках...

Я бачила Сльози Святої Марії, 
То — плач невимовний за

Воскресни, рідна Україно!
Воскресни, з болю відродись,
Як в Іпостасі Бога-Сина
Воскресла Істина колись.

На чисті води, ясні зорі
Благословив Тебе Творець.
Воскресни в золоті соборів,

Ти один можеш мене звільнити

Із цих душевних тяжких кайдан,

Ти один можеш лиш це зробити,

Бо Ти могутній Бог, мій Пан.

Ісусе, Боже! Моя

Не слухай цю приховану брехню,

що нічого ти не вартий.

В очах Батька - ти найцінніша річ на цій землі.

Не слідуй дешевій п'єсі задоволення,

ДО УРОЧИСТОГО СВЯТОГО ПРИЧАСТЯ

*  *  *

«Куди поспішаєш, хороша дитино,

Так зранку, білява голубко?» -

«Йду в церкву молитись, до Бога в гостину,

Щоб

Пресвята Богородице, Небесна Царице!

Наша Матінка Господня,

Християнського люду Провіднице!

Ми так щиро всі плекаєм Святу Твою любов,

Намагаємся пізнать всім серцем те, що може

Як манить душу голубінь небес,
Як хочеться мені злетіти вгору,
Піднятись вище, ніж гірський хребет,
Що ледве вдалині осяжний взору.

Як хочеться мені забути біль,

Здавалось, що – той кволий вітер?
А він берізкам сльози витер,
Розпухлих бруньок скрегіт слухав,
І трепетно на рани дмухав,
Аж поки присудам повинна,
Клейка,

Життя - це як спалах зорі на світанку,
Це сяйво зорі у тишині ранку,
Життя - це краплина дощу, а чи й злива,
Життя - це від Бога дарунок, це диво.

Життя

Xай пасочка у пічці не згоряє
І шиночка завудиться в огні,
Хай в вашій хаті свято не минає
І не зникають страви на столі.

Хай яйця стануть різнокольорові
За порухом