
Із погляду визнання Святого Передання і головних канонів та догм, світове Православ’я єдине. Тим не менш, кожна з національних ортодоксальних Церков, маючи специфічні умови розвитку,
Питання: Як ставиться Христова Церква до феномену фетишу в подружньому житті, якщо статевий акт відбувається в природній спосіб (без контрацепцій і перерваного акту), але чоловіка

Як це не дивно звучить зараз, але християнство - це міська релігія. Воно розвивалося у великих населених пунктах тодішньої Римської імперії, і лише через кілька століть
Продавець одного невеликого магазинчика прикріпив біля входу оголошення «Продаються кошенята». Цей напис, природно, привернув увагу місцевих дітлахів і через лічені хвилини до магазину увійшов хлопчик.

Це просто біда нашого часу: при очевидному достатку і різноманітності їжі, одягу і «товарів народного споживання» – словом, всього, що повинне по ідеї полегшувати наше
В наш час можна дуже часто зустріти насмішки, кепкування та яскраве висвітлення упадків чи гріхів духовенства. Звісно, залишила свій гіркий слід на свідомості людей радянська

Нове розслiдування “Експресу” вiдкриває моторошнi факти з життя сектантiв-догматикiв. Член загадкової секти Догнала складає “жертву Богу” — завдає дружинi у голову десять смертельних ударiв ножем,
Питання: Слава Ісусу Христу! Скажіть, чи дозволяється похоронити нехрещене немовля?
Відповідь: Слава навіки! "Померлого похоронити" - одне із семи добрих діл для тіла, як вчить Катехизм.

Є у нашому народі такий стереотип по відношенню до духовенства, що ніби священик - такий собі «пампушок», а гладкий він ніби тому, що багато їсть, а
«Ведення душ – це мистецтво понад усі мистецтва і знання понад усяке знання»
Святий Григорій Богослов

Священство виникло на світі з волі Божої задля спасіння
Ідемо ми давно уже наосліп,
Збиваючись щораз на манівці,
Не знаєм, що чекає нас в кінці
І милостей у Бога вже не просим.
Новий виток,
А ти знаєш - що є в нас основою?
Що є сенсом Господнього промислу?
Кожен день нас усіх проскановують -
Наші думи, бажання і помисли.
Залишається
В лабіринтах світів, у ярмі протиріч,
На межі протидій, в мерехтінні облич,
Манівцями облуд, у тенетах оман,
Розтинаючи млу, йдем наосліп крізь лан,
Що колись
В небесних висях слухають уважно,
Ніщо повз їх увагу не мине,
Та доки тут ми – прагнемо одне,
Згораючи в розвагах легковажних,
Випалюючи чварами нутро,
Я вже іду,
Здіймаючи угору
Незримі крила, прагнучі увись,
Підношу погляд в небо неозоре,
Де янгол білий крилами огорне
Мене колись…
А ти будуй
Свій Храм