Сьогодні я бачив у автобусі чарівну дівчину із золотистим волоссям і милим обличчям. Спочатку я позаздрив їй - вона виглядала такою веселою і життєрадісною. Коли ж вона попрямувала до виходу, кульгаючи на милицях, я побачив, що вона однонога. Але, проходячи повз, вона посміхнулася.
Прости мені, Господи, моє ниття.
Адже я при двох ногах.
І цілий світ зі мною!

Я зайшов у крамничку купити тістечок. Хлопчина, що стояв за стійкою, сподобався мені, і я заговорив з ним. Схоже, він був радий нагоді поговорити. Коли я йшов, він сказав: «Спасибі, ви були дуже добрі. Бачте, справа в тому, що я сліпий».
Прости мені, Господи, моє ниття.
Адже я можу бачити.
І цілий світ зі мною!

Проходячи по вулиці, я помітив хлопчика з блакитними очима, який стояв і дивився, як грають інші хлопці. Я підійшов до нього і запитав: «Чому ти не приєднаєшся до них?» Він запитливо глянув на мене, і я зрозумів, що він глухий.
Прости мені, Господи, моє ниття.
Адже я можу чути.
І цілий світ зі мною!

У мене є ноги, щоб йти куди я захочу. У мене є очі, щоб бачити ранкову зорю. У мене є вуха, щоб чути спів птахів...
Прости мені, Господи, моє ниття.
Я ж бо благословенний.
І цілий світ зі мною і в мені світ Божий!