Піст такий давній, як саме людство. Він приписаний ще в раю. Адам дістав цю першу заповідь: "З дерева ж пізнання добра і зла не їстимеш" (Бут. 2:17). Це "не їстимеш" - то наказ посту і стриманості. Якщо б Єва постила на плід дерева того, ми тепер не мусіли б постити... Нас зранив гріх, і ми мусимо лікуватися покутою. Покута ж без посту - безвартісна
Тому, що ми не постили, нас прогнано з раю. Чинімо, отже, піст, щоб до раю знову повернутися! Хіба не бачиш, що Лазар через піст увійшов до раю?... Не виправдовуйся неміччю тіла і слабістю! Це ж ти не переді мною виправдовуєшся, але перед тим, хто все знає.
За свій піст Мойсей одержав Закон Божий, писаний Божим пальцем на таблиці. І як його піст на горі дав нам закон, так на долині обжерливість привела людей до ідопоклонства.
Що ж так понизило Ісава, що зробило його рабом брата? Чи не одна страва, за яку він продав своє первородство? І навпаки, чи не молитва з постом дала матері Самуїла? Що ж зробило великого борця Самсона непереможним? Чи не піст, що почався ще в лоні матері? (Cуд.13). Піст його зродив, піст його викормив, постом він змужнів, - тим постом, що його наказав матері ангел.
Піст- це вірний сторож душі, вірний товариш тіла, зброя тих, що завзято боряться, вишкіл для атлета. Піст проганяє спокуси, намащує до побожності, є другом поміркованості й чистоти. На війнах він дає мужність, а вмирі - спокій. Він робить християнина святим.
Піст заносить молитву до неба, стає для неї крилами до лету вгору. Піст - приріст домів, мати здоров'я, вихователь молоді, окраса старців, добрий супутник, вірний друг дому для подружжя.
Не шукай користі тільки в самому стриманні від страв! Правдивий піст - це усунення гріхів. "Усувай усяке братання з неправдою" (Іс.58:6). Прости ближньому образи... Ти не їси м'яса, але пожираєш брата. Стримуєшся від вина, але не поконуєш своєї зарозумілості... Гнів - це пияцтво душі, бо він її приголомшує, подібно як вино.
Піст завжди корисний для тих, що його радо приймають. Бо на такого, що постить, не наважаться напасти злі духи. Навпаки, радше сторожі нашого життя - ангели помагають тим, що постом очистили свої душі.
Справжній піст - це віддалення від себе злого, здержливість язика, стримання себе від гніву, здавлення в собі лихих пожадань, обмови, брехні, кривоприсяги. Бути вільним від тих речей - це справжній піст. І саме в цьому лежить добро посту.
І постити, і їсти треба побожно. Постимо тоді, коли через піст можемо ліпше виконувати Божу заповідь. А їмо не як захланні, але як Божі робітники, коли Божий закон вимагає скріпляти тіло їжею. Завжди потрібно пам'ятати на слова Апостола (1 Кор. 10:31): "Чи їсте, чи п'єте, чи що інше робите, все робіть на славу Божу".
(св. Василій Великий, Про піст 1,2)
Піст - це захорона від чуттєвості, викорінення злих думок, звільнення від снів, чистота молитви, світло душі, сторож розуму, визволення від сліпоти, двері покаяння, покірне зітхання, радісний жаль, притишення в розмові, засіб мовчання, сторож послуху, здоров'я тіла, відпущення гріхів, райські двері й радість.
(св. Іван Ліствичник, Слово 14)
Значення посту полягає не у стриманості від їжі, а в усунені гріхів. І хто обмежує піст тільки стриманістю в їжі, той властиво безчестить його. Ти постиш? Докажи мені це своїми ділами! Якими, скажеш, ділами? Коли побачиш бідного, дай милостиню. Коли маєш ворога, примирися! Коли побачиш гарну жінку пройди мимо. Хай постяться не тільки уста, але слух, зір, ноги, руки та всі члени нашого тіла... Що за користь, коли ми стримуємося від птиць і риби, а гриземо і зїдаємо братів.
Якщо теперішній піст проведемо з такою ревністю, що цього тижня зовсім перестанемо клястися, наступного подолаємо гнів, а ще через тиждень викорінимо обмови, а в подальші тижні поправимося ще в іншому, то йдучи тією дорогою вище й вище, мало- помало осягнемо сам вершок чесноти.
Постом я називаю не тільки стриманість від страв, але щось більше, - стриманість від гріхів.
Якщо ми постимо, здержуючись тільки від поживи, то по сорока днях минає і піст. А якщо стримуємося від гріхів, то хоч піст мине, однак він ще далі триватиме, і з нього матимемо постійну користь. І ще перед небесним царством він принесе нам немало духовних благ
Після Чотиридесятниці звичайно всі запитують про те, скільки тижнів хто постив. Від одних можна почути, що вони постили два, від інших три, а ще від інших - всі тижні. Та яка користь з посту, якщо ми провели його без добрих діл? Коли хтось скаже: " Я постив цілу Чотиридесятницю", то ти скажи: " Я мав ворога і примирився, мав звичку злословити й залишив її, мав привичку божитися і позбувся тієї дурної привички".
(Св. Іван Золотоустий, Про статуї 3,4,10,16)
Батько посту - це закон Божий. Мати його стриманість, терпіння, чеснота. Дочки його - подвиг, чистота, невинність. Сини його рідні - Мойсей, Ілля, Даниїл, Іван Христитель і весь хор Святих, особливо пустельників і подвижників. Найближчі родичі його - віра, надія, любов. Друзі його мир, покора, згода. Слуги його - славослів'я, безнастанний псалмоспів, чиста молитва.
У Пості перебуває страх Божий, а плоди його - святість, непорочність, довір'я до Бога, небесне царство, життя вічне.
(Св. Іван Золотоустий, На початок святого Посту).
Можна багато постити і не дістати за це нагороди. Чому ? Бо стримуючись від їжі , не здержувалися від гріхів. Не їли м'яса, а зїдали доми бідних. Не впивалися вином, а п'яніли злою похітю. Проводячи весь день без їжі, перебували на сороміцьких видовищах... Яка користь з посту, коли ти позбавляєш тіло дозволеної законом їжі, а душі даєш протизаконну поживу.
(св. Іван Золотоустий, Про покаяння 4).
Настав піст-любий апостлам. Настав піст - окраса мучеників. Настав піст - співжитель монахів. Настав піст, що його приписи виконував сам Господь, перебуваючи на землі... Сам Христос подвигом стриманості переміг ворога і дав нам у ньому зброю поконувати його.
Приймімо піст як дорогоцінний дар, святий скарб, зображення істини, начало благочестя, основу духовної науки, умертвіння пристрастей, прогнання гріха, бич пороків, сподвижника дівицтва, губителя демонів.
(св. Іван Золотоустий, На початок Чотиредесятниці).
Піст - добра захорона для душі, надійний співжитель для тіла. Піст відганяє спокуси, намащує на подвиг благочестя. Він співжитель тверезості й невинності. Піст виводить молитву на небо. Піст - мати здоров'я, опікун і захорона дівицтва. Піст - дорога до покаяння. Піст не любить світу, ані того що у світі.
(св. Єфрем Сирійський, Про піст).
Піст - мати всіг благ, учитель невинності і всілякої чесноти. Піст - це заспокоєння наших душ, окраса старців, наставник молоді, вчитель невинних ... І вся наша журба нехай буде про спасіння душі і про те, як би нам опанувати тілесні похоті, звершити справжній піст , тобто стриматися від зла, тому що саме в цьому полягає піст.
(св. Іван Золотоустий, Гомілія на Бут. 1:27).
Браття і отці! Ось за Божою допомогою ми дійшли до самого кінця посту. Свята Чотиридесятниця, як бачите, кінчається. Із боголюбивих оповідань ми знаємо, що сьогодні (себто в середу 6-го тижня Великого Посту) наші святі Отці збиралися в Єрусалимі, приходячи з пустині, де вони подвизалися.
(св. Теодор Студит, Наука 64).
Чотиредисятниця - це час, призначений на покаяння. В цей час Церква готує вірних до великої події в їхньому житті, до найбільшої хвилини в році - до святого Пасхального Причасття. Від тієї хвилини може залежати ціла вічність багатьох душ: щаслива вічнсть зі Святими в небі або бездонне нещасття відкинення і прокляття в день Страшного Суду.
(митр. Андрей Шептицький, Заклик до покаяння).
Християнський портал КІРІОС за матеріалами "ПЕРЛИНИ СХІДНИХ ОТЦІВ" , о. Юліан Катрій, ЧСВВ