Віруючі-християни - працівники британських фірм та установ можуть позбутися своєї мрії, якщо збираються приходити на роботу з хрестиком на шиї і особливо - якщо будуть наполягати на праві його носіння. Кабінет міністрів країни підготував рішення, в якому говориться, що християнам не варто надягати, йдучи в офіс знак приналежності до своєї віри. Про це повідомила газета "The Daily Telegraph".
В урядовому документі, який опинився в розпорядження газети, наголошується, що носіння хрестиків, мовляв, "не є обов'язковою вимогою" до віруючих християн. Це означає, що роботодавці віднині мають право заборонити своїм працівникам їх використання іі навіть звільнити співробітників, які наполягають на своєму незаперечному праві носити хрестик.
Ця постанова британського кабінету з'явилася на тлі судового процесу, в ході якого стюардеса авіакомпанії British Airways Надя Евейда і медсестра Ширлі Чаплін намагаються довести факти дискримінації з боку своїх працедавців, які заборонили їм носити хрестик в робочий час. Жінки мають намір звернутися в Європейський суд з прав людини, - зазначає британське видання.
Між іншим, право християн на носіння хрестика на роботі захищено, у т. ч. 9-ю статтею Європейської конвенції з прав людини, де йдеться про загальне право на свободу думки, совісті і релігії.
Представники британських християнських Церков піддали владне рішення жорсткій критиці. Зокрема, колишній архієпископ Кентерберійський лорд Кері заявив, що така директива урядового кабінету є черговим прикладом тиску на християн.
Ситуацію, що склалася, вже встиг прокоментувати протодиякон Андрій Кураєв:
«Я б порадив Парламенту Великобританії врахувати, що християни бувають різні. Серед підданих Її Величності сьогодні є не тільки англікани, але і християни інших християнських конфесій, наприклад, ті, хто відноситься до східної Церкви - православні
Я не беруся говорити за Англіканську Церкву, але в Православній традиції ставлення до хреста найпобожне. Християни вважають, що Хрест, у т. ч. і натільний хрестик, - це не тільки нагадування про нашу віру і надію, а й захист християнина у важких обставинах його життя, і в тому, що називають спокусою. Крім того, у православних прийнято, що якщо християнин знімає з себе хрестик, то він кається в цьому на сповіді. З православної точки зору, носіння християнином хрестика є для нього визнанням його віри, а примушування до відмови від носіння хреста є вторгненням у царину свободи віри і нагадує нам про дії атеїстичної радянської влади.
Тобто, якщо Великобританія хоче реалізувати кошмари Орвелла і реально стати країною, переможеною сталінізмои, - це, звичайно, її воля, її вибір, але щось мені підказує, що вибір британцям зробити не дадуть, а саме нав'яжуть такого роду рішення без усякого референдуму і голосування.
Друга теза. Коли говорять, що споглядання хреста - як символу чужої релігійності - нібито ображає когось, то це говорить тільки про погане виховання «ображеної» людини і ні про що більше.
І третє. Я поки що не дуже зрозумів, що саме хочуть зробити в Великобританії: заборонити, щоб взагалі хрестик був або щоб його не було видно під час роботи. Якщо друге, то ж, і за православними канонами, носити хрест поверх одягу може тільки священик, а за канонами Грецької Церкви - лише священик, нагороджений цим правом. Тому носіння хреста під одягом - це норма для православних, а от питання носіння на оголених частинах тіла - справа смаку.
У кожному разі, коли таке питання стає політичним, християнам це складно сприймати інакше, ніж як спробу витіснити їх з життя сучасного суспільства».
За матеріалами: gazeta.ru, pravmir.ru