В УПЦ (МП) переклали відповідальність за агітацію священиками на державу?
Українська православна церква (Московського патріархату) в особі голови Синодального інформаційно-просвітницького відділу протоієрея Георгія Коваленка, вважає, що священнослужителів – агітаторів має карати держава, адже політична агітація заборонена Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації».
Зокрема отець Георгії проводить аналогію та порівнює агітаційну діяльність духовенства з порушниками дорожнього руху: «якщо священик на дорозі, то він водій, якщо він порушив правила дорожнього руху, то його карають. От якщо священика покарають за законом – церква на це зверне увагу».
В такому випадку відкритим залишається питання кари священиків-агітаторів, яких вже назбиралося чимало. І навіщо тоді рішення та постанови Синоду і Блаженнішого Володимира, якщо їх не виконувати?
Християнський портал КІРІОС за матеріалами УНІАН.
- Не стидайся Христового знамення. Може хтось його укривати, але ти явно накреслюй його на своєму чолі, щоб дияволи, бачучи царський знак, дрижали і далеко тік... читати повчання повністю
- Але ж наші справи не діються без Провидіння, як ми про це знаємо з Євангелія, в якому написано, що навіть горобець не впаде без волі нашого Отця. Коли, отже,... читати повчання повністю
- На всякий труд будь нездоланним силою волі й душею незломною у небезпеці. Радо переходи з країни до країни, з моря на море... Будьте мужні, біжіть дорогою, щ... читати повчання повністю
- Святі Отці про оптимізм Як ті, що мають слабкі очі, відвертають свій погляд від яскравих речей, а залюбки дивляться на зелень і квіти, так і душа не повинна... читати повчання повністю
- Хто покинув світ і вправляється у Божому способі життя, нехай цього не робить без проводу й допомоги, бо конче треба, щоб монаше життя мало свідків; тільки так... читати повчання повністю
- Лицемір - це той, той що в театрі грає роль когось іншого, наприклад, пана, - хоч він слуга, або проста людина - короля. Так і вцьому житті, наче на сцені, баг... читати повчання повністю
- Віра – це непохитне приймання за правду того, чого Бог навчає через встановлені ним органи… Без віри ніхто не буде оглядати Бога. Віра є те, через що досягає... читати повчання повністю
- Немає святішої, величавішої та важливішої дії, ніж страшна Жертва Служби Божої. Коли священик приступає до жертовника, тоді його чин перевищує у важливості і... читати повчання повністю
- Монах нехай любить Бога, як син: всім серцем, всією душею, всім розумом і всією спроможністю. І нехай шанує, боїться і слухає Його, як слуга, та зі страхом і... читати повчання повністю
- З наук, що їх Церква зберігає, і з проповідуваних правд є деякі, що нам передані на письмі, а інші ми прийняли з передання апостолів. Обидва передання мають... читати повчання повністю
- При дорозі стояв жебрак і просив милостиню. Вершник, що їхав повз нього, ударив жебрака батогом по обличчю. А той, дивлячись вершникові услід, сказав:- Будь щасливий.Селянин, що бачив усе це, почувши ці слова, запитав:- Невже ти такий смиренний?- Ні, - відповів жебрак, - просто, якби вершник був щасливий, то він не став би мене бити батогом по обличчі. «365 притч н...
- В одному невеликому місті половина людей жили щасливо, весело, безтурботно. А інша половина повсякчас бідували і ледве животіли в злиднях. Туристи і всі приїджі люди дуже дивувалися з такого контрасту. Як же це так? У чому полягає таємниця успішної частини мешканців, що первісно не народилися в заможних сім’ях. Колись усі люди в місті жили однаково, та м...
- У корпус величезного корабля був вкручений гвинтик. Маленький і непримітний, він нічим не відрізнявся від багатьох інших, таких же пересічних гвинтиків, що з’єднували дві величезні сталеві плити. Під час довгої подорожі через Індійський океан маленький гвинтик усвідомив, що йому обридло це сіре і непомітне існування (за всі роки не знайшлося нікого,...
- Я ніколи не думав, що стану священиком. Таке не могло навіть прийти до моєї голови. Мене виховували у католицькій традиції, щонеділі ми ходили до церкви, молилися щодня вдома. Мій батько був дипломатом і коли мені виповнилось 13, ми переїхали до Єгипту. А там все було зовсім інше: мусульманський світ, чужа культура, мова. У мене з’явились друзі, які...
- Одного разу юродивий зустрів царя.- Звідки ти йдеш, мандрівник? - Запитав повелитель.- З пекла, - відповів той.- І що ти робив там?- Мені потрібен був вогонь, щоб розкурити люльку.
- Одного чоловіка звинуватили в тому, що він начебто вкрав вівцю. Його привели до судді разом з обвинувачем. Суддя повелів привести вівцю, а потім наказав кожному – обвинувачу і обвинуваченому покликати вівцю.Чоловік, що звинувачував, довго кликав вівцю, але та навіть не повернула голови на його поклик.Потім покликав вівцю обвинувачений: він покликав...
- Плив якось єпископ зі своїм супроводом на кораблі. По якомусь часі причалили вони вони до віддаленого острова. Мали стояти там один день. І єпископ намірився провести той час із найбільшою користю. Він вирушив уздовш узбережжя і небавом надибав трьох рибалок, які лагодили сіті. Ламаною англійською вони пояснили, що багато століть тому місіонери охр...
- Помер священник. Небесна Канцелярія розглядає його справу... і направляє священика в пекло. А щойно померлого водія автобуса відправляють в рай.- Господи! Це ж несправедливо! - Обурився священик, - Я ж тобі все життя вірою-правдою... Молився-постив, проповіді читав, парафіян на шлях істинний наставляв, розумне-вічне-добре сіяв... І після всього...
- Італійський Папа Іван ХХІІІ мав веселу вдачу, просте селянське походження і гострий язик, що дозволяло йому жартувати на тлі італійської культури. Представимо деякі веселі жарти тепер вже святого Папи: 1. Під час відвідин лікарні Папа запитав хлопчика, ким він хоче стати, коли виросте. Хлопчик відповів, що хоче бути полісменом або Папою. «На твоєму місц...
- У перший день Великого посту один сільський священик поклав собі в кишеню сорок дев'ять квасолин, щоб, викидаючи щоденно по одній штуці, визначити день закінчення посту. Перучи одяг священика, його дружина помітила, що кишеня в нього набита квасолею. «Батюшка любить квасолю, додам-же я йому трохи, хай їсть на здоров'я» - подумала вона. Так і зробила...
- Якось надумав один чоловік вкрасти ягня. Пізно вночі підкрався він до вівчарні, намацав у темряві двері - а ті на замку! І так посмикав замок злодюжка, і сяк покрутив - не відкривається. Тоді став стіни промацувати. Обійшов навколо кошари один раз, обійшов другий. І нарешті відшукав в одній зі стін діру.- Хороша діра! - Подумав він, - Може, вдастьс...
- Став вовк християнином, ходить і говорить всім: — Простіть, благословіть. Йде повз нього заєць, він йому: — Привіт, заєць. — Привіт, вовк. — Ти прости мені, зайчику, я тебе раніше кривдив, неправий був. — Бог тобі простить, вовче. Йде далі. Назустріч йому гусак, вовк і каже: — Ти мені прости, гусаче, я інколи неправий був, близьких твоїх кривдив. Гусак...
- З наближенням свята Пасхи в розкладі богослужінь “з’являються” нові назви: Утреня страстей, Царські часи, Єрусалимська утреня, Вечірня з Літургією Василія Великого. Хтось на ці богослужіння ходить, а хтось навіть не знає, що такі існують. Про значення тих богослужінь у передпасхальний час говоримо з отцем Василем Рудейком, доктором богослов’я, заст...
- Уся християнська моральність і аскетизм спрямовані до однієї єдиної мети – набуття божественної любові. Однак, щоб досягнути цього благодатного дару, необхідно багато потрудитися й очистити свою душу від гріховної скверни. Тисячі святих угодників Божих ішли до цієї мети, віддаляючись від мирської суєти в пустелі і монастирі, віддаючись там суворим...
- Цього року, як відомо, минає 30 років Чорнобильської трагедії. І нині, мабуть, вже мало хто пам’ятає, що той – дуже гучний і тривожний передзвін «дзвонів Чорнобиля» припав якраз на той самий день, коли – згідно східного церковного календаря – була Лазарева субота, напередодні великого християнського свята Входу Господнього в Єрусалим. Й тут, напевно...
- Чи можливо поєднати військову професію та християнське покликання? Відповідь на це питання нам дає Церква. Передусім ми мусимо зазначити, що існує церковне вчення про традицію «справедливої війни», у контексті якого розглядається проблематика військової професії та військової моралі. Базуючись на Святому Письмі та церковній традиції ми виводимо ідею...
- Коли католик стикається зі Свідками Єгови, може мати клопіт, бачачи, як легко вони віднаходять біблійні вірші на підтримку своїх тез. Такий католик може також із соромом констатувати, що ось він зустрів людей, які «насправді знають Біблію»! Однак реальне знання Біблії Свідками Єгови обмежується вирваними з контексту віршами, завченими на пам’ять у...
- Страсний тиждень – наші останні кроки в сорокаденній великопісній мандрівці. У цей період багато з нас зосереджуються на самих собі і на тому, як провели піст. Не варто цього робити, бо не ми є головними дійовими особами подій, які спогадуємо впродовж і Великого посту загалом, і Страсного тижня зокрема. Піст – це крокування за Христом, який «задля...
- ДИТЯ МОЄ!Можливо ти не знаєш Мене, але Я знаю про тебе все... Псалом 138:1Я знаю, коли ти сідаєш і коли ти встаєш... Псалом 138:2Мені відомі всі твої шляхи... Псалом 138:3Навіть волосся на твоїй голові полічене... Матвія 10:29-31Бо ти створений по Моєму образу... Буття 1:27Мною ти живеш, рухаєшся та існуєш... Діяння 17:28Я пізнав тебе перш, ніж Я у...
- «Був один чоловік багатий, що одягавсь у кармазин та вісон та бенкетував щодня розкішно. Убогий же якийсь, на ім'я Лазар, лежав у нього при воротях, увесь струпами вкритий; він бажав насититися тим, що падало в багатого зо столу; ба навіть пси приходили й лизали рани його. Та сталося, що помер убогий, і ангели занесли його на лоно Авраама. Помер та...
- Голодного зможе побачити і нагодували лише той, хто, дивлячись на нього, побачить свого ближнього, хто в природних ресурсах розпізнає Божі дари, призначені для всіх. Навернути грішника зможе лише той, хто побачить в ньому дитину Божу, яка потребує Божого милосердя.Перше діло милосердя щодо тіла й душі долучає християнську спільноту до розуміння тає...
- У редакторській колонці Андреа Торніеллі, Редакційний директор Дикастерії в справах комунікації, ділиться роздумами про значення підписання спільної історичної декларації Папою Франциском та Великим Імамом Аль-Таїбом, розглядаючи подію у світлі попередніх понтифікатів. Вісімсот років після зустрічі святого Франциска з Ассізі з султаном Аль-Камілем П...